< 2 Corinthians 4 >

1 Therefore, seeing we have this ministry, even as we obtained mercy, we don’t faint.
Ось тому́, мавши за милосердям Божим таке служі́ння, ми не тратимо відваги,
2 But we have renounced the hidden things of shame, not walking in craftiness nor handling the word of God deceitfully, but by the manifestation of the truth commending ourselves to every man’s conscience in the sight of God.
але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом.
3 Even if our Good News is veiled, it is veiled in those who are dying,
Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, —
4 in whom the god of this world has blinded the minds of the unbelieving, that the light of the Good News of the glory of Messiah, who is the image of God, should not dawn on them. (aiōn g165)
для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий. (aiōn g165)
5 For we don’t proclaim ourselves, but Messiah Yeshua as Lord, and ourselves as your servants for Yeshua’s sake,
Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса.
6 seeing it is God who said, “Light will shine out of darkness,” who has shone in our hearts to give the light of the knowledge of the glory of God in the face of Yeshua the Messiah.
Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій.
7 But we have this treasure in clay vessels, that the exceeding greatness of the power may be of God and not from ourselves.
А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас.
8 We are pressed on every side, yet not crushed; perplexed, yet not to despair;
У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач.
9 pursued, yet not forsaken; struck down, yet not destroyed;
Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
10 always carrying in the body the putting to death of the Lord Yeshua, that the life of Yeshua may also be revealed in our body.
Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
11 For we who live are always delivered to death for Yeshua’s sake, that the life also of Yeshua may be revealed in our mortal flesh.
Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
12 So then death works in us, but life in you.
Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас.
13 But having the same spirit of faith, according to that which is written, “I believed, and therefore I spoke.” We also believe, and therefore we also speak,
Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо,
14 knowing that he who raised the Lord Yeshua will raise us also with Yeshua, and will present us with you.
знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами.
15 For all things are for your sakes, that the grace, being multiplied through the many, may cause the thanksgiving to abound to the glory of God.
Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу.
16 Therefore we don’t faint, but though our outward person is decaying, yet our inward person is renewed day by day.
Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній.
17 For our light affliction, which is for the moment, works for us more and more exceedingly an eternal weight of glory, (aiōnios g166)
Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, (aiōnios g166)
18 while we don’t look at the things which are seen, but at the things which are not seen. For the things which are seen are temporal, but the things which are not seen are eternal. (aiōnios g166)
коли ми не дивимося на види́ме, а на невиди́ме. Бо види́ме - дочасне, невиди́ме ж - вічне! (aiōnios g166)

< 2 Corinthians 4 >