2 Corinthians 11
1 I wish that you would bear with me in a little foolishness, but indeed you do bear with me.
О, коли б потерпі́ли ви трохи безу́мство моє! Але й те́рпите ви мене.
2 For I am jealous over you with a godly jealousy. For I promised you in marriage to one husband, that I might present you as a pure virgin to Messiah.
Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одно́му чоловікові, щоб Христові приве́сти вас чистою дівою.
3 But I am afraid that somehow, as the serpent deceived Havah in his craftiness, so your minds might be corrupted from the simplicity that is in Messiah.
Та боюсь я, — як змій звів був Єву лука́вством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки́, і ви не вхилилися від простоти́ й чи́стости, що в Христі.
4 For if he who comes preaches another Yeshua whom we didn’t proclaim, or if you receive a different spirit which you didn’t receive, or a different “good news” which you didn’t accept, you put up with that well enough.
Коли бо хто при́йде й зачне пропові́дувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або при́ймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Єва́нгелію, якої ви не прийняли́, — то радо терпіли б ви те!
5 For I reckon that I am not at all behind the very best emissaries.
Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.
6 But though I am unskilled in speech, yet I am not unskilled in knowledge. No, in every way we have been revealed to you in all things.
Хоч і неук я словом, але не знання́м, та всюди в усьому ми ви́явлені поміж вами.
7 Or did I commit a sin in humbling myself that you might be exalted, because I preached to you God’s Good News free of charge?
Чи я гріх учинив, себе впокоря́ючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Єва́нгелію благовістив для вас дармо?
8 I robbed other assemblies, taking wages from them that I might serve you.
Оббирав я інші Церкви́, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то ніко́го я не обтя́жив.
9 When I was present with you and was in need, I wasn’t a burden on anyone, for the brothers, when they came from Macedonia, supplied the measure of my need. In everything I kept myself from being burdensome to you, and I will continue to do so.
Бо мій нестаток попо́внили бра́ти, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягаре́м, і збережу́.
10 As the truth of Messiah is in me, no one will stop me from this boasting in the regions of Achaia.
Як правда Христова в мені, так оця похвала́ не замо́вчана буде про мене в країнах Ахаї.
11 Why? Because I don’t love you? God knows.
Для чо́го? Тому́, що я вас не люблю́? Відо́мо те Богові!
12 But what I do, that I will continue to do, that I may cut off opportunity from those who desire an opportunity, that in which they boast, they may be recognised just like us.
А що я роблю́, те й робитиму, щоб відтя́ти причину для тих, хто шукає причини, щоб у то́му, чим хва́ляться, показались такі, як і ми.
13 For such men are false emissaries, deceitful workers, masquerading as Messiah’s emissaries.
Такі бо фальшиві апо́столи, лукаві робітники́, що підро́блюються на Христових апо́столів.
14 And no wonder, for even Satan masquerades as an angel of light.
І не дивно, бо сам сатана́ прикидається а́нголом світла!
15 It is no great thing therefore if his servants also masquerade as servants of righteousness, whose end will be according to their works.
Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слу́гами праведности. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
16 I say again, let no one think me foolish. But if so, yet receive me as foolish, that I also may boast a little.
Зно́ву кажу́: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
17 That which I speak, I don’t speak according to the Lord, but as in foolishness, in this confidence of boasting.
А що я кажу́, не кажу́ того в Господі, але ніби в безу́мстві — у цій частині хвали́.
18 Seeing that many boast after the flesh, I will also boast.
Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
19 For you bear with the foolish gladly, being wise.
Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши.
20 For you bear with a man if he brings you into bondage, if he devours you, if he takes you captive, if he exalts himself, or if he strikes you on the face.
Бо ви терпите, коли вас хто нево́лить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по що́ках вас б'є.
21 To my shame, I speak as though we had been weak. Yet in whatever way anyone is bold (I speak in foolishness), I am bold also.
На безчестя кажу́, що ми ніби стратили сили. Коли хто відва́житься чим, то — скажу́ нерозумно — відважуюся й я.
22 Are they Hebrews? So am I. Are they Israelites? So am I. Are they the offspring of Abraham? So am I.
Євреї вони? — То й я. Ізра́їльтяни вони? — То й я. Насіння вони Авраамове? — То й я!
23 Are they servants of Messiah? (I speak as one beside himself.) I am more so: in labours more abundantly, in prisons more abundantly, in stripes above measure, and in deaths often.
Слу́ги Христові вони? — Говорю́ нерозумне: більш я! Я був більш у пра́цях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
24 Five times I received forty stripes minus one from the Jews.
Від юдеїв п'ять раз я прийняв був по сорок уда́рів без о́дного,
25 Three times I was beaten with rods. Once I was stoned. Three times I suffered shipwreck. I have been a night and a day in the deep.
тричі ки́ями бито мене, один раз мене каменува́ли, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробу́в у глибині́ морській;
26 I have been in travels often, perils of rivers, perils of robbers, perils from my countrymen, perils from the Gentiles, perils in the city, perils in the wilderness, perils in the sea, perils amongst false brothers;
у мандрі́вках я часто бува́в, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого наро́ду, у небезпеках поган, у небезпеках по міста́х, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
27 in labour and travail, in watchings often, in hunger and thirst, in fastings often, and in cold and nakedness.
у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.
28 Besides those things that are outside, there is that which presses on me daily: anxiety for all the assemblies.
Окрім зо́внішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви́.
29 Who is weak, and I am not weak? Who is caused to stumble, and I don’t burn with indignation?
Хто слабує, а я не слабую? Хто споку́шується, а я не палю́ся?
30 If I must boast, I will boast of the things that concern my weakness.
Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
31 The God and Father of the Lord Yeshua the Messiah, he who is blessed forever more, knows that I don’t lie. (aiōn g165)
Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди. (aiōn g165)
32 In Damascus the governor under King Aretas guarded the Damascenes’ city, desiring to arrest me.
У Дама́ску намі́сник царя Аре́ти стеріг місто Дама́ск, щоб схопи́ти мене.
33 I was let down in a basket through a window by the wall, and escaped his hands.
але́ по мурі мене спу́щено в коші́ віко́нцем, — і я з рук його втік!
