Ecclesiastes 7
1 A good name is better than fine perfume; and the day of death better than the day of one’s birth.
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 It is better to go to the house of mourning than to go to the house of feasting; for that is the end of all men, and the living should take this to heart.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 Sorrow is better than laughter; for by the sadness of the face the heart is made good.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 It is better to hear the rebuke of the wise than for a man to hear the song of fools.
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool. This also is vanity.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 Surely extortion makes the wise man foolish; and a bribe destroys the understanding.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 Better is the end of a thing than its beginning. The patient in spirit is better than the proud in spirit.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 Don’t be hasty in your spirit to be angry, for anger rests in the bosom of fools.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 Don’t say, “Why were the former days better than these?” For you do not ask wisely about this.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 Wisdom is as good as an inheritance. Yes, it is more excellent for those who see the sun.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 For wisdom is a defense, even as money is a defense; but the excellency of knowledge is that wisdom preserves the life of him who has it.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 Consider the work of God, for who can make that straight which he has made crooked?
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 In the day of prosperity be joyful, and in the day of adversity consider; yes, God has made the one side by side with the other, to the end that man should not find out anything after him.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 All this I have seen in my days of vanity: there is a righteous man who perishes in his righteousness, and there is a wicked man who lives long in his evildoing.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Don’t be overly righteous, neither make yourself overly wise. Why should you destroy yourself?
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Don’t be too wicked, neither be foolish. Why should you die before your time?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 It is good that you should take hold of this. Yes, also don’t withdraw your hand from that; for he who fears God will come out of them all.
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 Wisdom is a strength to the wise man more than ten rulers who are in a city.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Surely there is not a righteous man on earth who does good and doesn’t sin.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 Also don’t take heed to all words that are spoken, lest you hear your servant curse you;
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 for often your own heart knows that you yourself have likewise cursed others.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 All this I have proved in wisdom. I said, “I will be wise;” but it was far from me.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
24 That which is, is far off and exceedingly deep. Who can find it out?
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 I turned around, and my heart sought to know and to search out, and to seek wisdom and the scheme of things, and to know that wickedness is stupidity, and that foolishness is madness.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 I find more bitter than death the woman whose heart is snares and traps, whose hands are chains. Whoever pleases God shall escape from her; but the sinner will be ensnared by her.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 “Behold, I have found this,” says the Preacher, “to one another, to find an explanation
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 which my soul still seeks, but I have not found. I have found one man among a thousand, but I have not found a woman among all those.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 Behold, I have only found this: that God made mankind upright; but they search for many inventions.”
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
