1 Thessalonians 3
1 Therefore when we couldn’t stand it any longer, we thought it good to be left behind at Athens alone,
Отже, коли ми більше не могли це зносити, то вирішили, що краще самим залишитися в Афінах,
2 and sent Timothy, our brother and God’s servant in the Good News of Christ, to establish you and to comfort you concerning your faith,
а до вас послати Тимофія, нашого брата й Божого працівника [в поширенні] Доброї Звістки Христа, щоб він зміцнив та підбадьорив вас у вашій вірі,
3 that no one would be moved by these afflictions. For you know that we are appointed to this task.
щоб ніхто не захитався в цих стражданнях, бо ви знаєте, що ми на це призначені.
4 For most certainly, when we were with you, we told you beforehand that we are to suffer affliction, even as it happened, and you know.
Адже коли ми були з вами, то застерігали, що нас будуть переслідувати. І, як ви знаєте, так і сталося.
5 For this cause I also, when I couldn’t stand it any longer, sent that I might know your faith, for fear that by any means the tempter had tempted you, and our labor would have been in vain.
Тож, коли я вже не міг це зносити, я послав його дізнатися про вашу віру, чи спокусник не спокусив вас і чи наш труд не був марним.
6 But Timothy has just now come to us from you, and brought us glad news of your faith and love, and that you have good memories of us always, longing to see us, even as we also long to see you.
Але Тимофій, повернувшись від вас, приніс добру звістку про вашу віру та любов. [Він розповів], що ви завжди добрим словом згадуєте про нас і що бажаєте побачити нас, як і ми вас.
7 For this cause, brothers, we were comforted over you in all our distress and affliction through your faith.
Отже, брати, в усіх наших лихах та стражданнях ми втішилися вашою вірою.
8 For now we live, if you stand fast in the Lord.
Адже ми тепер ожили, [знаючи], що ви твердо стоїте в Господі.
9 For what thanksgiving can we render again to God for you, for all the joy with which we rejoice for your sakes before our God,
Як ми можемо віддячити Богові за вас, за всю радість, яку ми маємо через вас перед Богом?
10 night and day praying exceedingly that we may see your face and may perfect that which is lacking in your faith?
Удень та вночі ми ревно молимось, щоб побачити вас знову й додати те, чого не вистачає вашій вірі.
11 Now may our God and Father himself, and our Lord Jesus Christ, direct our way to you.
Тепер нехай наш Бог і Отець і наш Господь Ісус спрямують нашу дорогу до вас.
12 May the Lord make you to increase and abound in love toward one another and toward all men, even as we also do toward you,
Нехай Господь збільшить та примножить вашу любов одне до одного та до всіх інших так, як і ми [сповнені любові] до вас.
13 to the end he may establish your hearts blameless in holiness before our God and Father at the coming of our Lord Jesus with all his saints.
Нехай Він зміцнить ваші серця, щоб ви були бездоганними та святими перед нашим Богом та Отцем, коли прийде наш Господь Ісус зі всіма своїми святими. Амінь.
