Romans 15
1 Now we who are strong ought to bear the weaknesses of the weak, and not to please ourselves.
Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.
2 Let each one of us please his neighbour for that which is good, to be building him up.
Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.
3 For even Christ didn’t please himself. But, as it is written, “The reproaches of those who reproached you fell on me.”
Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.
4 For whatever things were written before were written for our learning, that through perseverance and through encouragement of the Scriptures we might have hope.
А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.
5 Now the God of perseverance and of encouragement grant you to be of the same mind with one another according to Christ Jesus,
А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
6 that with one accord you may with one mouth glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ.
щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Therefore accept one another, even as Christ also accepted you, to the glory of God.
Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
8 Now I say that Christ has been made a servant of the circumcision for the truth of God, that he might confirm the promises given to the fathers,
Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,
9 and that the Gentiles might glorify God for his mercy. As it is written, “Therefore I will give praise to you amongst the Gentiles and sing to your name.”
а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“
10 Again he says, “Rejoice, you Gentiles, with his people.”
І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“
11 Again, “Praise the Lord, all you Gentiles! Let all the peoples praise him.”
І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“
12 Again, Isaiah says, “There will be the root of Jesse, he who arises to rule over the Gentiles; in him the Gentiles will hope.”
І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“
13 Now may the God of hope fill you with all joy and peace in believing, that you may abound in hope in the power of the Holy Spirit.
Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!
14 I myself am also persuaded about you, my brothers, that you yourselves are full of goodness, filled with all knowledge, able also to admonish others.
І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.
15 But I write the more boldly to you in part as reminding you, because of the grace that was given to me by God,
А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,
16 that I should be a servant of Christ Jesus to the Gentiles, serving as a priest of the Good News of God, that the offering up of the Gentiles might be made acceptable, sanctified by the Holy Spirit.
щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
17 I have therefore my boasting in Christ Jesus in things pertaining to God.
Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
18 For I will not dare to speak of any things except those which Christ worked through me for the obedience of the Gentiles, by word and deed,
бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,
19 in the power of signs and wonders, in the power of God’s Spirit; so that from Jerusalem and around as far as to Illyricum, I have fully preached the Good News of Christ;
силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.
20 yes, making it my aim to preach the Good News, not where Christ was already named, that I might not build on another’s foundation.
При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,
21 But, as it is written, “They will see, to whom no news of him came. They who haven’t heard will understand.”
але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“
22 Therefore also I was hindered these many times from coming to you,
Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
23 but now, no longer having any place in these regions, and having these many years a longing to come to you,
А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,
24 whenever I travel to Spain, I will come to you. For I hope to see you on my journey, and to be helped on my way there by you, if first I may enjoy your company for a while.
коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.
25 But now, I say, I am going to Jerusalem, serving the saints.
А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,
26 For it has been the good pleasure of Macedonia and Achaia to make a certain contribution for the poor amongst the saints who are at Jerusalem.
бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.
27 Yes, it has been their good pleasure, and they are their debtors. For if the Gentiles have been made partakers of their spiritual things, they owe it to them also to serve them in material things.
Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.
28 When therefore I have accomplished this, and have sealed to them this fruit, I will go on by way of you to Spain.
Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.
29 I know that when I come to you, I will come in the fullness of the blessing of the Good News of Christ.
І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.
30 Now I beg you, brothers, by our Lord Jesus Christ and by the love of the Spirit, that you strive together with me in your prayers to God for me,
Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,
31 that I may be delivered from those who are disobedient in Judea, and that my service which I have for Jerusalem may be acceptable to the saints,
щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,
32 that I may come to you in joy through the will of God, and together with you, find rest.
щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!
33 Now the God of peace be with you all. Amen.
А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.
