Romans 4
1 What then shall we say that Abraham, our earthly forefather, has gained?
Що ж, скажемо, здобув Авраам, наш праотець за тілом?
2 For if he was held to be righteous on the ground of his actions, he has something to boast of; but not in the presence of God.
Якщо Авраам був виправданий через діла, він має похвалу, але не перед Богом.
3 For what says the Scripture? "And Abraham believed God, and this was placed to his credit as righteousness."
Бо що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
4 But in the case of a man who works, pay is not reckoned a favour but a debt;
Тепер тому, хто працює, плата зараховується не як благодать, а як належне.
5 whereas in the case of a man who pleads no actions of his own, but simply believes in Him who declares the ungodly free from guilt, his faith is placed to his credit as righteousness.
Однак тому, хто не працює, але вірить у Того, Хто виправдовує нечестивого, його віра зараховується як праведність.
6 In this way David also tells of the blessedness of the man to whose credit God places righteousness, apart from his actions.
Так само говорить і Давид, коли називає блаженною людину, яку Бог вважає виправданою без діл:
7 "Blessed," he says, "are those whose iniquities have been forgiven, and whose sins have been covered over.
«Блаженний той, чиї беззаконня прощені, чиї гріхи покриті!
8 Blessed is the man of whose sin the Lord will not take account."
Блаженна та людина, якій Господь не залічить її гріха».
9 This declaration of blessedness, then, does it come simply to the circumcised, or to the uncircumcised as well? For Abraham's faith--so we affirm--was placed to his credit as righteousness.
Це благословення лише для обрізаних чи також і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
10 What then were the circumstances under which this took place? Was it after he had been circumcised, or before?
Коли було зараховано? Після обрізання чи до обрізання? Це було до обрізання, а не після обрізання!
11 Before, not after. And he received circumcision as a sign, a mark attesting the reality of the faith-righteousness which was his while still uncircumcised, that he might be the forefather of all those who believe even though they are uncircumcised--in order that this righteousness might be placed to their credit;
Він прийняв обрізання як знак, як печатку праведності через віру, яку мав ще необрізаним. Так він міг стати батьком усіх, хто вірить, але не був обрізаний, щоб і їм також була зарахована праведність.
12 and the forefather of the circumcised, namely of those who not merely are circumcised, but also walk in the steps of the faith which our forefather Abraham had while he was as yet uncircumcised.
Він також є і батьком обрізаних, що не лише обрізані, але й наслідують віру, яку мав наш батько Авраам до його обрізання.
13 Again, the promise that he should inherit the world did not come to Abraham or his posterity conditioned by Law, but by faith-righteousness.
Адже не через Закон Авраам та його нащадки отримали обітницю, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність віри.
14 For if it is the righteous through Law who are heirs, then faith is useless and the promise counts for nothing.
Бо якщо нащадками є ті, хто [дотримується] Закону, то віра стає даремною й обітниця скасована.
15 For the Law inflicts punishment; but where no Law exists, there can be no violation of Law.
Закон викликає гнів, адже там, де немає Закону, немає і його порушення.
16 All depends on faith, and for this reason--that acceptance with God might be an act of pure grace,
Тому обітниця є від віри, щоб вона була з благодаті й була гарантована всім нащадкам – не лише тим, хто дотримується Закону, а й тим, хто вірить, як Авраам, який є батьком усіх нас.
17 so that the promise should be made sure to all Abraham's true descendants; not merely to those who are righteous through the Law, but to those who are righteous through a faith like that of Abraham. Thus in the sight of God in whom he believed, who gives life to the dead and makes reference to things that do not exist, as though they did, Abraham is the forefather of all of us. As it is written, "I have appointed you to be the forefather of many nations."
Як написано: «Я зробив тебе батьком багатьох народів».[Він є нашим батьком] перед Богом, в Якого він повірив, Який повертає життя мертвим і кличе те, чого немає, як те, що вже існує.
18 Under utterly hopeless circumstances he hopefully believed, so that he might become the forefather of many nations, in agreement with the words "Equally numerous shall your posterity be."
Всупереч надії, він повірив з надією, що стане батьком багатьох народів, як йому було сказано: «Такими [чисельними] будуть твої нащадки».
19 And, without growing weak in faith, he could contemplate his own vital powers which had now decayed--for he was nearly 100 years old--and Sarah's barrenness.
Його віра не ослабла, хоча він і розумів, що його тіло змертвіле (йому було близько ста років) і що утроба Сари змертвіла.
20 Nor did he in unbelief stagger at God's promise, but became mighty in faith, giving glory to God,
Він не похитнувся [через] невірство у Божу обітницю, але зміцнився вірою й віддав славу Богові,
21 and being absolutely certain that whatever promise He is bound by He is able also to make good.
будучи цілком упевненим, що Той, Хто пообіцяв, спроможний [це] виконати.
22 For this reason also his faith was placed to his credit as righteousness.
Ось чому «це було зараховано йому як праведність».
23 Nor was the fact of its being placed to his credit put on record for his sake only;
[Слова] «йому було зараховано» були написані не тільки щодо нього,
24 it was for our sakes too. Faith, before long, will be placed to the credit of us also who are believers in Him who raised Jesus, our Lord, from the dead,
але й для нас, бо [віра] має бути зарахована й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих.
25 who was surrendered to death because of the offences we had committed, and was raised to life because of the acquittal secured for us.
Він був виданий [на смерть] за наші гріхи й воскрес для нашого виправдання.
