Matthew 14
1 About that time Herod the Tetrarch heard of the fame of Jesus,
У той час тетрарх Ірод почув про Ісуса
2 and he said to his courtiers, "This is John the Baptist: he has come back to life--and that is why these miraculous Powers are working in him."
та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
3 For Herod had arrested John, and had put him in chains, and imprisoned him, for the sake of Herodias his brother Philip's wife,
Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата,
4 because John had persistently said to him, "It is not lawful for you to have her."
тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!»
5 And he would have liked to put him to death, but was afraid of the people, because they regarded John as a Prophet.
Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
6 But when Herod's birthday came, the daughter of Herodias danced before all the company, and so pleased Herod
Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед [гостей] і сподобалася Іродові.
7 that with an oath he promised to give her whatever she asked.
За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить.
8 So she, instigated by her mother, said, "Give me here on a dish the head of John the Baptist."
Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя».
9 The king was deeply vexed, yet because of his repeated oath and of the guests at his table he ordered it to be given her,
Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання.
10 and he sent and beheaded John in the prison.
Він надіслав [людей] до в’язниці відрубати Іванові голову.
11 The head was brought on a dish and given to the young girl, and she took it to her mother.
Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері.
12 Then John's disciples went and removed the body and buried it, and came and informed Jesus.
Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
13 Upon receiving these tidings, Jesus went away by boat to an uninhabited and secluded district; but the people heard of it and followed Him in crowds from the towns by land.
Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним.
14 So Jesus went out and saw an immense multitude, and felt compassion for them, and cured those of them who were out of health.
Вийшовши на берег, [Ісус] побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
15 But when evening was come, the disciples came to Him and said, "This is an uninhabited place, and the best of the day is now gone; send the people away to go into the villages and buy something to eat."
Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу.
16 "They need not go away," replied Jesus; "you yourselves must give them something to eat."
Ісус же сказав їм: ―Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
17 "We have nothing here," they said, "but five loaves and a couple of fish."
Вони відповіли Йому: ―Ми тут маємо лише п’ять хлібів та дві рибини.
18 "Bring them here to me," He said,
Він сказав: ―Принесіть їх Мені!
19 and He told all the people to sit down on the grass. Then He took the five loaves and the two fish, and after looking up to heaven and blessing them, He broke up the loaves and gave them to the disciples, and the disciples distributed them to the people.
[Ісус] наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні [роздали] людям.
20 So all ate, and were fully satisfied. The broken portions that remained over they gathered up, filling twelve baskets.
Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків.
21 Those who had eaten were about 5,000 adult men, without reckoning women and children.
Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
22 Immediately afterwards He made the disciples go on board the boat and cross to the opposite shore, leaving Him to dismiss the people.
Відразу після цього [Ісус] звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей.
23 When He had done this, He climbed the hill to pray in solitude. Night came on, and he was there alone.
А відпустивши людей, [Ісус] зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один.
24 Meanwhile the boat was far out on the Lake, buffeted and tossed by the waves, the wind being adverse.
Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
25 But towards daybreak He went to them, walking over the waves.
О четвертій сторожі ночі[Ісус] пішов до Своїх учнів, ідучи по воді.
26 When the disciples saw Him walking on the waves, they were greatly alarmed. "It is a spirit," they exclaimed, and they cried out with terror.
Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
27 But instantly Jesus spoke to them, and said, "There is no danger; it is I; do not be afraid."
Але Ісус тієї ж миті заговорив до них: ―Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!
28 "Master," answered Peter, "if it is you, bid me come to you upon the water."
Тоді Петро сказав у відповідь: ―Господи, якщо це Ти, накажи, щоб я пішов до Тебе по воді!
29 "Come," said Jesus. Then Peter climbed down from the boat and walked upon the water to go to Him.
[Ісус] сказав: ―Іди! І, вийшовши з човна, Петро почав іти по воді до Ісуса.
30 But when he felt the wind he grew frightened, and beginning to sink he cried out, "Master, save me."
Але, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й закричав: ―Господи, спаси мене!
31 Instantly Jesus stretched out His hand and caught hold of him, saying to him, "O little faith, why did you doubt?"
Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив: ―Маловіре, чому ти засумнівався?
32 So they climbed into the boat, and the wind lulled;
Коли вони сіли в човен, вітер стих.
33 and the men on board fell down before him and said, "You are indeed God's Son."
Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»
34 When they had quite crossed over, they put ashore at Gennesaret;
Перепливши [море], вони прибули до Генезаретської землі.
35 and the men of the place, recognizing Him, sent word into all the country round. So they brought all the sick to Him,
Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих
36 and they entreated Him that they might but touch the tassel of His outer garment; and all who did so were restored to perfect health.
і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.
