Mark 8
1 About that time there was again an immense crowd, and they found themselves with nothing to eat. So He called His disciples to Him.
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2 "My heart yearns over the people," He said; "for this is now the third day they have remained with me, and they have nothing to eat.
Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3 If I were to send them home hungry, they would faint on the way, some of them having come a great distance."
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
4 "Where can we possibly get bread here in this remote place to satisfy such a crowd?" answered His disciples.
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
5 "How many loaves have you?" He asked. "Seven," they said.
І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
6 So He passed the word to the people to sit down on the ground. Then taking the seven loaves He blessed them, and broke them into portions and proceeded to give them to His disciples for them to distribute, and they distributed them to the people.
І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
7 They had also a few small fish. He blessed them, and He told His disciples to distribute these also.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8 So the people ate an abundant meal; and what remained over they picked up and carried away--seven hampers of broken pieces.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
9 The number fed were about 4,000. Then He sent them away,
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10 and at once going on board with His disciples He came into the district of Dalmanutha.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11 The Pharisees followed Him and began to dispute with Him, asking Him for a sign in the sky, to make trial of Him.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12 Heaving a deep and troubled sigh, He said, "Why do the men of to-day ask for a sign? In solemn truth I tell you that no sign will be given to the men of to-day."
І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13 So He left them, went on board again, and came away to the other side.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14 Now they had forgotten to take bread, nor had they more than a single loaf with them in the boat;
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15 and when He admonished them, "See to it, be on your guard against the yeast of the Pharisees and the yeast of Herod,"
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16 they explained His words to one another by saying, "We have no bread!"
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17 He perceived what they were saying, and He said to them, "What is this discussion of yours about having no bread? Do you not yet see and understand? Are your minds so dull of comprehension?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
18 You have eyes! can you not see? You have ears! can you not hear? and have you no memory?
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19 When I broke up the five loaves for the 5,000 men, how many baskets did you carry away full of broken portions?" "Twelve," they said.
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20 "And when the seven for the 4,000, how many hampers full of portions did you take away?" "Seven," they answered.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21 "Do you not yet understand?" He said.
І рече їм: Як же ви не розумієте?
22 And they came to Bethsaida. And a blind man was brought to Jesus and they entreated Him to touch him.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23 So He took the blind man by the arm and brought him out of the village, and spitting into his eyes He put His hands on him and asked him, "Can you see anything?"
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24 He looked up and said, "I can see the people: I see them like trees--only walking."
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25 Then for the second time He put His hands on the man's eyes, and the man, looking steadily, recovered his sight and saw everything distinctly.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26 So He sent him home, and added, "Do not even go into the village."
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
27 From that place Jesus and His disciples went to the villages belonging to Caesarea Philippi. On the way He began to ask His disciples, "Who do people say that I am?"
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
28 "John the Baptist," they replied, "but others say Elijah, and others, that it is one of the Prophets."
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29 Then He asked them pointedly, "But you yourselves, who do you say that I am?" "You are the Christ," answered Peter.
А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30 And He strictly forbad them to tell this about Him to any one.
І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
31 And now for the first time He told them, "The Son of Man must endure much suffering, and be rejected by the Elders and the High Priests and the Scribes, and be put to death, and after two days rise to life."
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
32 This He told them plainly; whereupon Peter took Him and began to remonstrate with Him.
І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33 But turning round and seeing His disciples, He rebuked Peter. "Get behind me, Adversary," He said, "for your thoughts are not God's thoughts, but men's."
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34 Then calling to Him the crowd and also His disciples, He said to them, "If any one is desirous of following me, let him ignore self and take up his cross, and so be my follower.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
35 For whoever is bent on securing his life will lose it, but he who loses his life for my sake, and for the sake of the Good News, will secure it.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36 Why, what does it benefit a man to gain the whole world and forfeit his life?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37 For what could a man give to buy back his life?
Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38 Every one, however, who has been ashamed of me and of my teachings in this faithless and sinful age, of him the Son of Man also will be ashamed when He comes in His Father's glory with the holy angels."
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
