Mark 11
1 When they were getting near Jerusalem and had arrived at Bethphage and Bethany, on the Mount of Olives, Jesus sent two of his disciples on in front, with these instructions.
І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
2 "Go," He said, "to the village facing you, and immediately on entering it you will find an ass's foal tied up which no one has ever yet ridden: untie him and bring him here.
і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
3 And if any one asks you, 'Why are you doing that?' say, 'The Master needs it, and will send it back here without delay.'"
Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.
4 So they went and found a young ass tied up at the front door of a house. They were untying it,
І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.
5 when some of the bystanders called out, "What are you doing, untying the foal?"
А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“
6 But on their giving the answer that Jesus had bidden them give, they let them take it.
Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.
7 So they brought the foal to Jesus, and threw their outer garments over him; and Jesus mounted.
І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
8 Then many spread their outer garments to carpet the road, and others leafy branches which they had cut down in the fields;
Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.
9 while those who led the way and those who followed kept shouting "God save Him!" Blessed be He who comes in the Lord's name.
А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!
10 Blessings on the coming Kingdom of our forefather David! God in the highest Heavens save Him!"
Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“
11 So He came into Jerusalem and into the Temple; and after looking round upon everything there, the hour being now late He went out to Bethany with the Twelve.
Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.
12 The next day, after they had left Bethany, He was hungry.
А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.
13 But in the distance He saw a fig-tree in full leaf, and went to see whether perhaps He could find some figs on it. When however He came to it, He found nothing but leaves (for it was not fig time);
І, побачивши зда́лека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не зна́йде на ньому чого́. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя само́го, — не пора бо на фіґи була́.
14 and He said to the tree, "Let no one ever again eat fruit from thee!" And His disciples heard this. (aiōn g165)
І озвався Ісус і промовив до нього: „Щоб більше ніхто твого пло́ду не з'їв аж повіки!“А учні Його все те чули. (aiōn g165)
15 They reached Jerusalem, and entering the Temple He began to drive out the buyers and sellers, and upset the money-changers' tables and the stools of the pigeon-dealers,
І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і попереверта́в столи грошомі́нам та осло́ни — продавцям голубів.
16 and would not allow any one to carry anything through the Temple.
І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
17 And He remonstrated with them. "Is it not written," He said, "'My House shall be called The House of Prayer for all the nations?' But you have made it what it now is--a robbers' cave."
І Він їх навчав і казав їм: „Хіба не написано: „Дім Мій — бу́де домом молитви в наро́дів усіх“, ви ж із нього зробили „печеру розбійників!“
18 This the High Priests and Scribes heard, and they began to devise means to destroy Him. For they were afraid of Him, because of the deep impression produced on all the people by His teaching.
І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, — увесь бо наро́д дивувався науці Його.
19 When evening came on, Jesus and His disciples used to leave the city.
А як пізно ставало, вони поза місто вихо́дили.
20 In the early morning, as they passed by, they saw the fig-tree withered to the roots;
А прохо́дячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
21 and Peter, recollecting, said to Him, "Look, Rabbi, the fig-tree which you cursed is withered up."
І, згадавши, Петро гово́рить Йому: „Учителю, глянь — фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!“
22 Jesus said to them, "Have faith in God.
А Ісус їм у відповідь каже: „Майте віру Божу!
23 In solemn truth I tell you that if any one shall say to this mountain, 'Remove, and hurl thyself into the sea,' and has no doubt about it in his heart, but stedfastly believes that what he says will happen, it shall be granted him.
Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: „Порушся та й кинься до моря“, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як гово́рить, — то буде йому!
24 That is why I tell you, as to whatever you pray and make request for, if you believe that you have received it it shall be yours.
Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попро́сите, вірте, що одержите, і спо́вниться вам.
25 But whenever you stand praying, if you have a grievance against any one, forgive it, so that your Father in Heaven may also forgive you your offences."
І коли стоїте́ на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам про́гріхи ваші.
Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам про́гріхів ваших“.
27 They came again to Jerusalem; and as He was walking in the Temple, the High Priests, Scribes and Elders came to Him
І зно́ву прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприхо́дили первосвященики й книжники, і старши́ни до Нього,
28 and asked, "By what authority are you doing these things? and who gave you authority to do them?"
і сказали Йому: „Якою Ти вла́дою все оце чиниш? І хто Тобі вла́ду цю дав, щоб Ти це робив?
29 "And I will put a question to you," replied Jesus; "answer me, and then I will tell you by what authority I do these things.
А Ісус відказав їм: „Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́.
30 John's Baptism--was it of Heavenly or of human origin? Answer me."
Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!“
31 So they debated the matter with one another. "Suppose we say, 'Heavenly,'" they argued, "he will ask, 'Why then did you not believe him?'
Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: „Із неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
32 Or should we say, 'human?'" They were afraid of the people; for all agreed in holding John to have been really a Prophet.
А як скажемо: „Від людей“, — то боялись наро́ду, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
33 So they answered Jesus, "We do not know." "Nor do I tell you," said Jesus, "by what authority I do these things."
І сказали Ісусові в відповідь: „Не знаємо“. А Ісус їм відказує: „То й Я не скажу́ вам, якою Я вла́дою це все чиню́“.
