Luke 19
1 So He entered Jericho and was passing through the town.
Ісус зайшов у Єрихон та проходив через місто.
2 There was a man there called Zacchaeus, who was the local surveyor of taxes, and was wealthy.
І ось один багатий чоловік, на ім’я Закхей, який був старший над митниками,
3 He was anxious to see what sort of man Jesus was; but he could not because of the crowd, for he was short in stature.
бажав бачити Ісуса, але через натовп не міг, оскільки був малого зросту.
4 So he ran on in front and climbed up a mulberry tree to see Him; for He was about to pass that way.
Тоді побіг уперед та заліз на шовковицю, щоб побачити Ісуса, бо тією дорогою Він мав проходити.
5 As soon as Jesus came to the place, He looked up and said to him, "Zacchaeus, come down quickly, for I must stay at your house to-day."
Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору та промовив до нього: ―Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Я повинен залишитись у твоєму домі.
6 So he came down in haste, and welcomed Him joyfully.
Той поспішно зліз і радо прийняв Його.
7 When they all saw this, they began to complain with indignation. "He has gone in to be the guest of a notorious sinner!" they said.
Побачивши це, усі почали нарікати говорячи: ―Він зайшов у гостину до грішного чоловіка.
8 Zacchaeus however stood up, and addressing the Lord said, "Here and now, Master, I give half my property to the poor, and if I have unjustly exacted money from any man, I pledge myself to repay to him four times the amount."
Закхей же встав та сказав Господеві: ―Господи! Половину свого майна я віддаю бідним і, якщо когось чимось обманув, повертаю вчетверо.
9 Turning towards him, Jesus replied, "To-day salvation has come to this house, seeing that he too is a son of Abraham.
Тоді Ісус сказав йому: ―Сьогодні спасіння прийшло в цей дім, адже й він син Авраама.
10 For the Son of Man has come to seek and to save that which was lost."
Бо Син Людський прийшов знайти та спасти загублене.
11 As they were listening to His words, He went on to teach them by a parable, because He was near to Jerusalem and they supposed that the Kingdom of God was going to appear immediately.
Тим, хто це слухав, Ісус розповів притчу, бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже має з’явитися негайно.
12 So He said to them, "A man of noble family travelled to a distant country to obtain the rank of king, and to return.
Отже, Він сказав: —Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати царство та повернутися.
13 And he called ten of his servants and gave each of them a pound, instructing them to trade with the money during his absence.
Покликавши десятьох рабів, він роздав їм десять міні сказав їм: «Вкладіть ці гроші в діло, доки я не повернуся!»
14 "Now his countrymen hated him, and sent a deputation after him to say, 'We are not willing that he should become our king.'
Але жителі цієї країни ненавиділи його й надіслали посланців слідом за ним, щоб сказати: «Не бажаємо, щоб він царював над нами!»
15 And upon his return, after he had obtained the sovereignty, he ordered those servants to whom he had given the money to be summoned before him, that he might learn their success in trading.
Отримавши царську владу, він повернувся та покликав до себе рабів, котрим роздав гроші, аби дізнатися, який вони отримали прибуток.
16 "So the first came and said, "'Sir, your pound has produced ten pounds more.'
Перший прийшов і сказав: «Господарю, твоя міна принесла десять мін!»
17 "'Well done, good servant,' he replied; 'because you have been faithful in a very small matter, be in authority over ten towns.'
Господар сказав: «Добре, хороший та вірний рабе! За те, що ти був вірний у малому, отримай владу над десятьма містами!»
18 "The second came, and said, "'Your pound, Sir, has produced five pounds.'
Прийшов другий та сказав: «Господарю, твоя міна принесла п’ять мін!»
19 "So he said to this one also, "'And you, be the governor of five towns.'
Господар сказав: «І ти володій п’ятьма містами!»
20 "The next came. "'Sir,' he said, 'here is your pound, which I have kept wrapt up in a cloth.
Прийшов третій і сказав: «Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину.
21 For I was afraid of you, because you are a severe man: you take up what you did not lay down, and you reap what you did not sow.'
Я боявся тебе, бо ти жорстока людина: ти береш те, чого не клав, і жнеш там, де не сіяв!»
22 "'By your own words,' he replied, 'I will judge you, you bad servant. You knew me to be a severe man, taking up what I did not lay down, and reaping what I did not sow:
Господар відповів: «Зі слів твоїх тебе судитиму, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру те, чого не поклав, і жну там, де не сіяв?
23 why then did you not put my money into a bank, that when I came I might have received it back with interest?
Чому ж ти не вклав мого срібла в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком?»
24 "And he said to those who stood by, "'Take the pound from him and give it to him who has the ten pounds.'
І сказав присутнім: «Заберіть від нього міну й віддайте тому, хто має десять мін».
25 ("They said to him, "'Sir, he already has ten pounds.')
Вони відповіли: «Господарю, він має десять мін!»
26 "'I tell you that to every one who has anything, more shall be given; and from him who has not anything, even what he has shall be taken away.
Кажу вам, – сказав Він, – тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
27 But as for those enemies of mine who were unwilling that I should become their king, bring them here, and cut them to pieces in my presence.'"
А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте переді мною.
28 After thus speaking, He journeyed onward, proceeding up to Jerusalem.
Сказавши це, Ісус пішов далі в Єрусалим.
29 And when he was come near Bethphage and Bethany, at the Mount called the Oliveyard, He sent two of the disciples on in front,
Коли наблизився до Вітфагії та Віфанії, до гори, що зветься Оливною, Він надіслав двох учнів
30 saying to them, "Go into the village facing you. On entering it you will find an ass's foal tied up which no one has ever yet ridden: untie it, and bring it here.
та сказав: «Ідіть у село, яке перед вами, і як зайдете, то знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.
31 And if any one asks you, 'Why are you untying the colt?' simply say, 'The Master needs it.'"
Якщо хтось спитає вас: „Чому ви відв’язуєте його?“, скажіть: „Господь потребує його“».
32 So those who were sent went and found things as He had told them.
Посланці пішли й знайшли все так, як Ісус сказав їм.
33 And while they were untying the colt the owners called out, "Why are you untying the colt?"
Коли вони відв’язували осля, господарі спитали їх: ―Чому відв’язуєте осля?
34 and they replied, "The Master needs it."
Вони відповіли: ―Господь потребує його!
35 Then they brought it to Jesus, and after throwing their outer garments on the colt they placed Jesus on it.
І привели осля до Ісуса та, накинувши на нього свій одяг, посадили Ісуса.
36 So He rode on, while they carpeted the road with their garments.
Коли Він їхав, [люди] стелили свій одяг по дорозі.
37 And when He was now getting near Jerusalem, and descending the Mount of Olives, the whole multitude of the disciples began in their joy to praise God in loud voices for all the mighty deeds they had witnessed.
А коли Він наблизився до схилу Оливної гори, безліч учнів почали радісно та голосно прославляти Бога за всі чудеса, які вони бачили.
38 "Blessed is the King," they cried, "who comes in the name of the Lord: in Heaven peace, and glory in the highest realms."
Вони викрикували: «Благословенний Цар, Який іде в ім’я Господа!» «Мир на небі й слава на висоті!»
39 Thereupon some of the Pharisees in the crowd appealed to Him, saying, "Rabbi, reprove your disciples."
Деякі фарисеї з натовпу казали Ісусові: ―Учителю, заборони Своїм учням!
40 "I tell you," He replied, "that if they became silent, the very stones would cry out."
Але Він відповів: ―Кажу вам: якщо вони замовкнуть, кричатиме каміння!
41 When He came into full view of the city, He wept aloud over it, and exclaimed,
Коли вони наблизились до Єрусалима й побачили місто, Ісус заплакав над ним.
42 "O that at this time thou hadst known--yes even thou--what makes peace possible! But now it is hid from thine eyes.
Він сказав: «Коли б зрозуміло ти сьогодні, що могло принести тобі мир! Але тепер це приховано від очей твоїх!
43 For the time is coming upon thee when thy foes will throw up around thee earthworks and a wall, investing thee and hemming thee in on every side.
Прийдуть дні, коли вороги твої оточать тебе валом, обляжуть та стиснуть тебе звідусюди!
44 And they will dash thee to the ground and thy children within thee, and will not leave one stone upon another within thee; because thou hast not recognized the time of thy visitation."
Вони знищать тебе та вб’ють твоїх дітей, не залишать каменя на камені в тобі, бо ти не впізнало часу твоїх відвідин».
45 Then Jesus entered the Temple and proceeded to drive out the dealers.
Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував [там].
46 "It is written," He said, "'And My house shall be the House of Prayer,' but you have made it a robbers' cave."
Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
47 And day after day He taught in the Temple, while the High Priests and the Scribes were devising some means of destroying Him, as were also the leading men of the people.
Ісус навчав у Храмі щодня. А первосвященники, книжники та старійшини народу шукали нагоди вбити Його.
48 But they could not find any way of doing it, for the people all hung upon His lips.
Однак не знали, як це зробити, бо весь народ тримався біля Нього, слухаючи Його уважно.
