Luke 15
1 Now the tax-gatherers and the notorious sinners were everywhere in the habit of coming close to Him to listen to Him;
Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
2 and this led the Pharisees and the Scribes indignantly to complain, saying, "He gives a welcome to notorious sinners, and joins them at their meals!"
І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Шо сей грішників приймав і їсть із ними.
3 So in figurative language He asked them,
Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
4 "Which of you men, if he has a hundred sheep and has lost one of them, does not leave the ninety-nine in their pasture and go in search of the lost one till he finds it?
Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
5 And when he has found it, he lifts it on his shoulder, glad at heart.
А знайшовши положить на плечї собі, радїючи.
6 Then coming home he calls his friends and neighbours together, and says, 'Congratulate me, for I have found my sheep--the one I had lost.'
І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
7 I tell you that in the same way there will be rejoicing in Heaven over one repentant sinner--more rejoicing than over ninety-nine blameless persons who have no need of repentance.
Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше ніж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
8 "Or what woman who has ten silver coins, if she loses one of them, does not light a lamp and sweep the house and search carefully till she finds it?
Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
9 And when she has found it, she calls together her friends and neighbours, and says, "'Congratulate me, for I have found the coin which I had lost.'
А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
10 "I tell you that in the same way there is rejoicing in the presence of the angels of God over one repentant sinner."
Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
11 He went on to say, "There was a man who had two sons.
Рече ж: Один чоловік мав два сини,
12 The younger of them said to his father, "'Father, give me the share of the property that comes to me.' "So he divided his wealth between them.
і сказав молодший з них батькові: Отче, дай мені частину маєтку, що впадав мені. І розділив їм прожиток.
13 No long time afterwards the younger son got all together and travelled to a distant country, where he wasted his money in debauchery and excess.
І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
14 At last, when he had spent everything, there came a terrible famine throughout that country, and he began to feel the pinch of want.
Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій; і почав він терпіти недостаток.
15 So he went and hired himself to one of the inhabitants of that country, who sent him on to his farm to tend swine;
І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свині.
16 and he longed to make a hearty meal of the pods the swine were eating, but no one gave him any.
І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й ніхто не давав йому.
17 "But on coming to himself he said, "'How many of my father's hired men have more bread than they want, while I here am dying of hunger!
Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
18 I will rise and go to my father, and will say to him, Father, I have sinned against Heaven and before you:
Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
19 I no longer deserve to be called a son of yours: treat me as one of your hired men.'
і вже недостоен зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
20 "So he rose and came to his father. But while he was still a long way off, his father saw him and pitied him, and ran and threw his arms round his neck and kissed him tenderly.
І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцілував його.
21 "'Father,' cried the son, 'I have sinned against Heaven and before you: no longer do I deserve to be called a son of yours.'
Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
22 "But the father said to his servants, "'Fetch a good coat quickly--the best one--and put it on him; and bring a ring for his finger and shoes for his feet.
Каже ж батько до слуг своїх: принесіть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
23 Fetch the fat calf and kill it, and let us feast and enjoy ourselves;
і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
24 for my son here was dead and has come to life again: he was lost and has been found.' "And they began to be merry.
бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
25 "Now his elder son was out on the farm; and when he returned and came near home, he heard music and dancing.
Був же син його старший на полі, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
26 Then he called one of the lads to him and asked what all this meant.
І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
27 "'Your brother has come,' he replied; 'and your father has had the fat calf killed, because he has got him home safe and sound.'
Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
28 "Then he was angry and would not go in. But his father came out and entreated him.
Розсердив ся ж і не схотів увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
29 "'All these years,' replied the son, 'I have been slaving for you, and I have never at any time disobeyed any of your orders, and yet you have never given me so much as a kid, for me to enjoy myself with my friends;
Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки літ служу тобі, й нїколи заповіді твоєї не переступив, та, й ніколи мені не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
30 but now that this son of yours is come who has eaten up your property among his bad women, you have killed the fat calf for him.'
як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
31 "'You my dear son,' said the father, 'are always with me, and all that is mine is also yours.
Він же рече йому: Дитино, ти: все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
32 We are bound to make merry and rejoice, for this brother of yours was dead and has come back to life, he was lost and has been found.'"
веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
