John 18
1 After offering this prayer Jesus went out with His disciples to a place on the further side of the Ravine of the Cedars, where there was a garden which He entered--Himself and His disciples.
Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
2 Now Judas also, who at that very time was betraying Him, knew the place, for Jesus had often resorted there with His disciples.
Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
3 So Judas, followed by the battalion and by a detachment of the Temple police sent by the High Priests and Pharisees, came there with torches and lamps and weapons.
Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.
4 Jesus therefore, knowing all that was about to befall Him, went out to meet them. "Who are you looking for?" He asked them.
Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече Їм: Кого шукаєте?
5 "For Jesus the Nazarene," was the answer. "I am he," He replied. (Now Judas who was betraying Him was also standing with them.)
Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.
6 As soon then as He said to them, "I am he," they went backwards and fell to the ground.
Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.
7 Again therefore He asked them, "Who are you looking for?" "For Jesus the Nazarene," they said.
Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.
8 "I have told you," replied Jesus, "that I am he. If therefore you are looking for me, let these my disciples go their way."
Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.
9 He made this request in order that the words He had spoken might be fulfilled, "As for those whom Thou hast given me, I have not lost one."
Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.
10 Simon Peter, however, having a sword, drew it, and, aiming at the High Priest's servant, cut off his right ear. The servant's name was Malchus.
Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
11 Jesus therefore said to Peter, "Put back your sword. Shall I refuse to drink the cup of sorrow which the Father has given me to drink?"
Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?
12 So the battalion and their tribune and the Jewish police closed in, and took Jesus and bound Him.
Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
13 They then brought Him to Annas first; for Annas was the father-in-law of Caiaphas who was High Priest that year.
і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреем того року.
14 (It was this Caiaphas who had advised the Jews, saying, "It is to your interest that one man should die for the People.")
Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
15 Meanwhile Simon Peter was following Jesus, and so also was another disciple. The latter was known to the High Priest, and went in with Jesus into the court of the High Priest's palace.
Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
16 But Peter remained standing outside the door, till the disciple who was acquainted with the High Priest came out and induced the portress to let Peter in.
Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
17 This led the girl, the portress, to ask Peter, "Are you also one of this man's disciples?" "No, I am not," he replied.
Каже тодї слуга двернипя Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
18 Now because it was cold the servants and the police had lighted a charcoal fire, and were standing and warming themselves; and Peter too remained with them, standing and warming himself.
Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
19 So the High Priest questioned Jesus about His disciples and His teaching.
Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
20 "As for me," replied Jesus, "I have spoken openly to the world. I have continually taught in some synagogue or in the Temple where all the Jews are wont to assemble, and I have said nothing in secret.
Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
21 Why do you question me? Question those who heard what it was I said to them: these witnesses here know what I said."
Чого мене питаєш? Спитай тих, Що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав
22 Upon His saying this, one of the officers standing by struck Him with his open hand, asking Him as he did so, "Is that the way you answer the High Priest?"
Як же Він де промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
23 "If I have spoken wrongly," replied Jesus, "bear witness to it as wrong; but if rightly, why that blow?"
Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
24 So Annas sent Him bound to Caiaphas the High Priest.
Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
25 But Simon Peter remained standing and warming himself, and this led to their asking him, "Are you also one of his disciples?" He denied it, and said, "No, I am not."
Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
26 One of the High Priest's servants, a relative of the man whose ear Peter had cut off, said, "Did I not see you in the garden with him?"
Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
27 Once more Peter denied it, and immediately a cock crowed.
Знов тодї відрік ся Петр, і зараз пївень запіяв.
28 So they brought Jesus from Caiaphas's house to the Praetorium. It was the early morning, and they would not enter the Praetorium themselves for fear of defilement, and in order that they might be able to eat the Passover.
Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
29 Accordingly Pilate came out to them and inquired, "What accusation have you to bring against this man?"
Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
30 "If the man were not a criminal," they replied, "we would not have handed him over to you."
Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходій, не віддавали б ми Його тобі.
31 "Take him yourselves," said Pilate, "and judge him by your Law." "We have no power," replied the Jews, "to put any man to death."
Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
32 They said this that the words might be fulfilled in which Jesus predicted the kind of death He was to die.
Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
33 Re-entering the Praetorium, therefore, Pilate called Jesus and asked Him, "Are you the King of the Jews?"
Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
34 "Do you say this of yourself, or have others told it you about me?" replied Jesus.
Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
35 "Am I a Jew?" exclaimed Pilate; "it is your own nation and the High Priests who have handed you over to me. What have you done?"
Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
36 "My kingdom," replied Jesus, "does not belong to this world. If my kingdom did belong to this world, my subjects would have resolutely fought to save me from being delivered up to the Jews. But, as a matter of fact, my kingdom has not this origin."
Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од cьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
37 "So then you are a king!" rejoined Pilate. "Yes," said Jesus, "you say truly that I am a king. For this purpose I was born, and for this purpose I have come into the world--to give testimony for the truth. Every one who is a friend of the truth listens to my voice."
Рече тоді Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
38 "What is truth?" said Pilate. But no sooner had he spoken the words than he went out again to the Jews and told them, "I find no crime in him.
Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
39 But you have a custom that I should release one prisoner to you at the Passover. So shall I release to you the King of the Jews?"
Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
40 With a roar of voices they again cried out, saying, "Not this man, but Barabbas!" Now Barabbas was a robber.
Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
