James 1
1 James, a bondservant of God and of the Lord Jesus Christ: to the twelve tribes who are scattered over the world. All good wishes.
Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсіяні: Витайте.
2 Reckon it nothing but joy, my brethren, whenever you find yourselves hedged in by various trials.
Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
3 Be assured that the testing of your faith leads to power of endurance.
знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
4 Only let endurance have perfect results so that you may become perfect and complete, deficient in nothing.
терпіннє ж нехай мав звершене діло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
5 And if any one of you is deficient in wisdom, let him ask God for it, who gives with open hand to all men, and without upbraiding; and it will be given him.
Коли ж у кого з вас недостав премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
6 But let him ask in faith and have no doubts; for he who has doubts is like the surge of the sea, driven by the wind and tossed into spray.
Нехай же просить вірою, нічого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбивав.
7 A person of that sort must not expect to receive anything from the Lord--
Нехай бо не думав такий чоловік, що прийме що від Бога.
8 such a one is a man of two minds, undecided in every step he takes.
Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
9 Let a brother in humble life rejoice when raised to a higher position;
Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
10 but a rich man should rejoice in being brought low, for like flowers among the herbage rich men will pass away.
а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
11 The sun rises with his scorching heat and dries up the herbage, so that its flowers drop off and the beauty of its appearance perishes, and in the same way rich men with all their prosperity will fade away.
Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
12 Blessed is he who patiently endures trials; for when he has stood the test, he will gain the victor's crown--even the crown of Life--which the Lord has promised to those who love Him.
Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
13 Let no one say when passing through trial, "My temptation is from God;" for God is incapable of being tempted to do evil, and He Himself tempts no one.
Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокутує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нікого.
14 But when a man is tempted, it is his own passions that carry him away and serve as a bait.
Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
15 Then the passion conceives, and becomes the parent of sin; and sin, when fully matured, gives birth to death.
Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
16 Do not be deceived, my dearly-loved brethren.
Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
17 Every gift which is good, and every perfect boon, is from above, and comes down from the Father, who is the source of all Light. In Him there is no variation nor the slightest suggestion of change.
Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
18 In accordance with His will He made us His children through the Message of the truth, so that we might, in a sense, be the Firstfruits of the things which He has created.
Схотів бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
19 You know this, my dearly-loved brethren. But let every one be quick to hear, slow to speak, and slow to be angry.
Тим же, браттє моє любе, нехай і буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
20 For a man's anger does not lead to action which God regards as righteous.
Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
21 Ridding yourselves, therefore, of all that is vile and of the evil influences which prevail around you, welcome in a humble spirit the Message implanted within you, which is able to save your souls.
Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
22 But prove yourselves obedient to the Message, and do not be mere hearers of it, imposing a delusion upon yourselves.
Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
23 For if any one listens but does not obey, he is like a man who carefully looks at his own face in a mirror.
Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
24 Although he has looked carefully at himself, he goes away, and has immediately forgotten the sort of man he is.
Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
25 But he who looks closely into the perfect Law--the Law of freedom--and continues looking, he, being not a hearer who forgets, but an obedient doer, will as the result of his obedience be blessed.
Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробував в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель діла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
26 If a man thinks that he is scrupulously religious, although he is not curbing his tongue but is deceiving himself, his religious service is worthless.
Коли хто думав, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
27 The religious service which is pure and stainless in the sight of our God and Father is to visit fatherless children and widowed women in their time of trouble, and to keep one's own self unspotted from the world.
Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
