Acts 1
1 My former narrative, Theophilus, dealt with all that Jesus did and taught as a beginning, down to the day on which,
Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
2 after giving instruction through the Holy Spirit to the Apostles whom He had chosen, He was taken up to Heaven.
аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
3 He had also, after He suffered, shown Himself alive to them with many sure proofs, appearing to them at intervals during forty days, and speaking of the Kingdom of God.
перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
4 And while in their company He charged them not to leave Jerusalem, but to wait for the Father's promised gift. "This you have heard of," He said, "from me.
і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
5 For John indeed baptized with water, but before many days have passed you shall be baptized with the Holy Spirit."
Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
6 Once when they were with Him, they asked Him, "Master, is this the time at which you are about to restore the kingdom of Israel?"
Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
7 "It is not for you," He replied, "to know times or epochs which the Father has reserved within His own authority;
Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
8 and yet you will receive power when the Holy Spirit has come upon you, and you will be my witnesses in Jerusalem and in all Judaea and Samaria and to the remotest parts of the earth."
А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
9 When He had said this, and while they were looking at Him, He was carried up, and a cloud closing beneath Him hid Him from their sight.
І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
10 But, while they stood intently gazing into the sky as He went, suddenly there were two men in white garments standing by them,
І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
11 who said, "Galilaeans, why stand looking into the sky? This same Jesus who has been taken up from you into Heaven will come in just the same way as you have seen Him going into Heaven."
котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
12 Then they returned to Jerusalem from the mountain called the Oliveyard, which is near Jerusalem, about a mile off.
Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
13 They entered the city, and they went up to the upper room which was now their fixed place for meeting. Their names were Peter and John, James and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James the son of Alphaeus, Simon the Zealot, and Judas the brother of James.
І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
14 All of these with one mind continued earnest in prayer, together with some women, and Mary the mother of Jesus, and His brothers.
Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
15 It was on one of these days that Peter stood up in the midst of the brethren--the entire number of persons present being about 120--and said,
І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
16 "Brethren, it was necessary that the Scripture should be fulfilled--the prediction, I mean, which the Holy Spirit uttered by the lips of David, about Judas, who acted as guide to those who arrested Jesus.
Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
17 For Judas was reckoned as one of our number, and a share in this ministry was allotted to him."
Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
18 (Now having bought a piece of ground with the money paid for his wickedness he fell there with his face downwards, and, his body bursting open, he became disembowelled.
Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
19 This fact became widely known to the people of Jerusalem, so that the place received the name, in their language, of Achel-damach, which means 'The Field of Blood.')
І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
20 "For it is written in the Book of Psalms, "'Let his encampment be desolate: let there be no one to dwell there'; and "'His work let another take up.'
Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
21 "It is necessary, therefore, that of the men who have been with us all the time that the Lord Jesus went in and out among us--
Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
22 beginning from His baptism by John down to the day on which He was taken up again from us into Heaven--one should be appointed to become a witness with us as to His resurrection."
почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
23 So two names were proposed, Joseph called Bar-sabbas--and surnamed Justus--and Matthias.
І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
24 And the brethren prayed, saying, "Thou, Lord, who knowest the hearts of all, show clearly which of these two Thou hast chosen
І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
25 to occupy the place in this ministry and Apostleship from which Judas through transgression fell, in order to go to his own place."
приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
26 Then they drew lots between them. The lot fell on Matthias, and a place among the eleven Apostles was voted to him.
І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
