Acts 9
1 Now Saul, whose every breath was a threat of destruction for the disciples of the Lord,
Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господніх, ї приступив до архиєрея,
2 went to the High Priest and begged from him letters addressed to the synagogues in Damascus, in order that if he found any believers there, either men or women, he might bring them in chains to Jerusalem.
і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що с путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим
3 But on the journey, as he was getting near Damascus, suddenly there flashed round him a light from Heaven;
Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
4 and falling to the ground he heard a voice which said to him, "Saul, Saul, why are you persecuting Me?"
і, впавши на землю, чув голова глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
5 "Who art thou, Lord?" he asked. "I am Jesus, whom you are persecuting," was the reply.
Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
6 "But rise and go to the city, and you will be told what you are to do.
І затрусившись та стуманівши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
7 Meanwhile the men who travelled with Saul were standing dumb with amazement, hearing a sound, but seeing no one.
Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нікого ж не бачивши.
8 Then he rose from the ground, but when he had opened his eyes, he could not see, and they led him by the arm and brought him to Damascus.
Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й приведи в Дамаск.
9 And for two days he remained without sight, and did not eat or drink anything.
І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
10 Now in Damascus there was a disciple of the name of Ananias. The Lord spoke to him in a vision, saying, "Ananias!" "I am here, Lord," he answered.
Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
11 "Rise," said the Lord, "and go to Straight Street, and inquire at the house of Judas for a man called Saul, from Tarsus, for he is actually praying.
Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
12 He has seen a man called Ananias come and lay his hands upon him so that he may recover his sight."
І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
13 "Lord," answered Ananias, "I have heard about that man from many, and I have heard of the great mischief he has done to Thy people in Jerusalem;
Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподіяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
14 and here he is authorized by the High Priests to arrest all who call upon Thy name."
і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
15 "Go," replied the Lord; "he is a chosen instrument of Mine to carry My name to the Gentiles and to kings and to the descendants of Israel.
Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
16 For I will let him know the great sufferings which he must pass through for My sake."
я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
17 So Ananias went and entered the house; and, laying his two hands upon Saul, said, "Saul, brother, the Lord--even Jesus who appeared to you on your journey--has sent me, that you may recover your sight and be filled with the Holy Spirit."
Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозі, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
18 Instantly there dropped from his eyes what seemed to be scales, and he could see once more. Upon this he rose and received baptism;
І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
19 after which he took food and regained his strength. Then he remained some little time with the disciples in Damascus.
І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
20 And in the synagogues he began at once to proclaim Jesus as the Son of God;
І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
21 and his hearers were all amazed, and began to ask one another, "Is not this the man who in Jerusalem tried to exterminate those who called upon that Name, and came here on purpose to carry them off in chains to the High Priests?"
Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
22 Saul, however, gained more and more influence, and as for the Jews living in Damascus, he bewildered them with his proofs that Jesus is the Christ.
А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
23 At length the Jews plotted to kill Saul;
Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
24 but information of their intention was given to him. They even watched the gates, day and night, in order to murder him;
Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
25 but his disciples took him by night and let him down through the wall, lowering him in a hamper.
Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
26 So he came to Jerusalem and made several attempts to associate with the disciples, but they were all afraid of him, being in doubt as to whether he himself was a disciple.
Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всі боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
27 Barnabas, however, came to his assistance. He brought Saul to the Apostles, and related to them how, on his journey, he had seen the Lord, and that the Lord had spoken to him, and how in Damascus he had fearlessly taught in the name of Jesus.
Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
28 Henceforth Saul was one of them, going in and out of the city,
І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
29 and speaking fearlessly in the name of the Lord. And he often talked with the Hellenists and had discussions with them.
І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
30 But they kept trying to take his life. On learning this, the brethren brought him down to Caesarea, and then sent him by sea to Tarsus.
Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
31 The Church, however, throughout the whole of Judaea, Galilee and Samaria, had peace and was spiritually built up; and grew in numbers, living in the fear of the Lord and receiving encouragement from the Holy Spirit.
Церкви ж по всій Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнім, а потіхою сьвятого Духа намножувались.
32 Now Peter, as he went to town after town, came down also to God's people at Lud.
Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
33 There he found a man of the name of Aeneas, who for eight years had kept his bed, through being paralysed.
Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
34 Peter said to him, "Aeneas, Jesus Christ cures you. Rise and make your own bed." He at once rose to his feet.
І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
35 And all the people of Lud and Sharon saw him; and they turned to the Lord.
І бачили його всі, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
36 Among the disciples at Jaffa was a woman called Tabitha, or, as the name may be translated, 'Dorcas.' Her life was wholly devoted to the good and charitable actions which she was constantly doing.
Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
37 But, as it happened, just at that time she was taken ill and died. After washing her body they laid it out in a room upstairs.
Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
38 Lud, however, being near Jaffa, the disciples, who had heard that Peter was at Lud, sent two men to him with an urgent request that he would come across to them without delay.
Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
39 So Peter rose and went with them. On his arrival they took him upstairs, and the widow women all came and stood by his side, weeping and showing him the underclothing and cloaks and garments of all kinds which Dorcas used to make while she was still with them.
Устав же Петр, та й пійшов а ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними Сарна.
40 Peter, however, putting every one out of the room, knelt down and prayed, and then turning to the body, he said, "Tabitha, rise." Dorcas at once opened her eyes, and seeing Peter, sat up.
Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшнсь до тіла, рече: Тавито, встань, вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
41 Then, giving her his hand, he raised her to her feet and, calling to him God's people and the widows, he gave her back to them alive.
Подавши їй руку, підвів її, покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
42 This incident became known throughout Jaffa, and many believed in the Lord;
І знане се стало по всій Йоппиї, і многі увірували в Господа.
43 and Peter remained for a considerable time at Jaffa, staying at the house of a man called Simon, a tanner.
Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожемяки (гарбаря).
