2 Corinthians 12
1 I am compelled to boast. It is not a profitable employment, but I will proceed to visions and revelations granted me by the Lord.
Не користь же мені хвалитись, та перейду до видіння і одкриття Господнього.
2 I know a Christian man who fourteen years ago-- whether in the body I do not know, or out of the body I do not know; God knows--was caught up (this man of whom I am speaking) even to the highest Heaven.
Я знаю чоловіка в Христї перед чотирнайцятьма літами (чи в тїлї, не знаю, чи без тіла, не знаю; Бог знає), підхопленого аж до третього неба.
3 And I know that this man-- whether in the body or apart from the body I do not know;
І знаю такого чоловіка (чи в тїлї, чи без тїла, не знаю; Бог знає),
4 God knows--was caught up into Paradise and heard unspeakable things which no human being is permitted to repeat.
що був підхоплений у рай, і чув він слова невимовні, що не можна чоловікові промовити.
5 Of such a one I will boast; but of myself I will not boast, except in my weaknesses.
Таким хвалити мусь; собою ж не хвалити мусь, а тільки немощами моїми.
6 If however I should choose to boast, I should not be a fool for so doing, for I should be speaking the truth. But I forbear, lest any one should be led to estimate me more highly than what his own eyes attest, or more highly than what he hears from my lips.
Коли бо я схочу хвалитись, не буду безумний, бо говорити му правду; та вдержуюсь, щоб хто мене не вважав над те, чим бачить мене або чує що від мене;
7 And judging by the stupendous grandeur of the revelations--therefore lest I should be over-elated there has been sent to me, like the agony of impalement, Satan's angel dealing blow after blow, lest I should be over-elated.
І, щоб превеликими відкриттями надто не величатись менї, дано мені колючку в тіло, ангела сатану, нехай бє мене в лице, щоб не величав ся.
8 As for this, three times have I besought the Lord to rid me of him;
Про него тричі Господа благав я, щоб відступив від мене.
9 but His reply has been, "My grace suffices for you, for power matures in weakness." Most gladly therefore will I boast of my infirmities rather than complain of them--in order that Christ's power may overshadow me.
Та Він сказав мені: Доволї з тебе благодати моєї, сила бо моя в немощі звершуєть ся. Найлюбіше ж оце лучче хвалитись менї немощами моїми, щоб вселилась у мене сила Христова.
10 In fact I take pleasure in infirmities, in the bearing of insults, in distress, in persecutions, in grievous difficulties--for Christ's sake; for when I am weak, then I am strong.
Тим любо мені в немочах, докорах, нуждах, гоненнях, тїснотах за Христа, коди бо я немочний, тоді я сильний.
11 It is foolish of me to write all this, but you have compelled me to do so. Why, you ought to have been my vindicators; for in no respect have I been inferior to these superlatively great Apostles, even though in myself I am nothing.
Я зробивсь безумним хвалячись; ви мене примусили; бо треба, щоб я був хвалений од вас; нїчим бо я не гірший од найперших апостолів, хоч я й ніщо.
12 The signs that characterize the true Apostle have been done among you, accompanied by unwearied fortitude, and by tokens and marvels and displays of power.
Справді ознаки апостола стались між вами у всякому терпінню, в ознаках, чудесах і силах.
13 In what respect, therefore, have you been worse dealt with than other Churches, except that I myself never hung as a dead weight upon you? Forgive the injustice I thus did you!
Що бо єсть, чим вас упосліджено перед иншими церквами? хиба тим, що я сам не був вам важким? Простіть мені сю кривду
14 See, I am now for the third time prepared to visit you, but I will not be a dead weight to you. I desire not your money, but yourselves; for children ought not to put by for their parents, but parents for their children.
Ось утрете готов я прийти до вас, і не буду важким вам, бо не шукаю вашого, а вас, бо не дітям треба для родителїв скарбувати, а родителям для дітей
15 And as for me, most gladly will I spend all I have and be utterly spent for your salvation.
Менї ж найлюбіш буде втрачуватись і втрачувати себе за душі ваші; хоч вельми вас люблячи, я менше люблений вами
16 If I love you so intensely, am I the less to be loved? Be that as it may: I was not a burden to you. But being by no means scrupulous, I entrapped you, they say!
Нехай же буде так, що я не отягчив вас; та може, бувши хитрим, підступом обдирав вас?
17 Have I gained any selfish advantage over you through any one of the messengers I have sent to you?
Хиба кого посилав я до вас і через него покористувавсь од вас?
18 I begged Titus to visit you, and sent our other brother with him. Did Titus gain any selfish advantage over you? Were not he and I guided by one and the same Spirit, and did we not walk in the same steps?
Ублагав я Тита, й разом з ним послав брата. Хиба покористувавсь чим од вас Тит? Чи не тим же духом ходили ми? не тими ж слїдами?
19 You are imagining, all this time, that we are making our defense at your bar. In reality it is as in God's presence and in communion with Christ that we speak; but, dear friends, it is all with a view to your progress in goodness.
Хиба думаєте знов, що оправдуємось перед вами? Перед Богом у Христї глаголемо; усе ж, любі, на ваше збудуваннє.
20 For I am afraid that perhaps when I come I may not find you to be what I desire, and that you may find me to be what you do not desire; that perhaps there may be contention, jealousy, bitter feeling, party spirit, ill-natured talk, backbiting, undue eulogy, unrest;
Боюсь бо, щоб иноді прийшовши, не знайшов вас не такими, як хочу, і щоб ви не знайшли мене таким, якого не хочете, щоб инодї (не було) змагання, зависти, досад, сварок, пересудів, нашептів, пихи, безладу,
21 and that upon re-visiting you I may be humbled by my God in your presence, and may have to mourn over many whose hearts still cling to their old sins, and who have not repented of the impurity, fornication, and gross sensuality, of which they have been guilty.
щоб, як прийду знов, не принизив мене Бог мій між вами, і щоб не оплакував многих, що перше згріши ли, та й не покаялись у нечистоті, й блудї, й розпусті, що коїли.
