1 Timothy 5
1 Never administer a sharp reprimand to a man older than yourself; but entreat him as if he were your father, and the younger men as brothers;
Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,
2 the elder women too as mothers, and the younger women as sisters, with perfect modesty.
старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.
3 Honour widows who are really in need.
Удовиць шануй, тих що справді удовицї.
4 But if a widow has children or grandchildren, let these learn first to show piety towards their own homes and to prove their gratitude to their parents; for this is well pleasing in the sight of God.
Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителяя; се бо добре і любо перед Богом.
5 A widow who is really in need, friendless and desolate, has her hopes fixed on God, and continues at her supplications and prayers, night and day;
Тая ж справді вдовиця, котора одинока, (та) вповає на Бога і пробував в молитвах і благаннях день і ніч.
6 but a pleasure-loving widow is dead even while still alive.
Котора ж роскошув, та жива - вмерла.
7 Press these facts upon them, so that they may live lives free from reproach.
І се наказуй, щоб непорочні були.
8 But if a man makes no provision for those dependent on him, and especially for his own family, he has disowned the faith and is behaving worse than an unbeliever.
Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.
9 No widow is to be put on the roll who is under sixty years of age.
Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти; таку щоб була одному мужу жінкою,
10 She must have been true to her one husband, and well reported of for good deeds, as having brought up children, received strangers hospitably, washed the feet of God's people, given relief to the distressed, and devoted herself to good works of every kind.
в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.
11 But the younger widows you must not enrol; for as soon as they begin to chafe against the yoke of Christ, they want to marry,
Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Христа, схочуть заміж;
12 and they incur disapproval for having broken their original vow.
маючи осуд, що першої віри відцурались.
13 And at the same time they also learn to be idle as they go round from house to house; and they are not only idle, but are gossips also and busybodies, speaking of things that ought not to be spoken of.
Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.
14 I would therefore have the younger women marry, bear children, rule in domestic matters, and furnish the Adversary with no excuse for slander.
Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.
15 For already some of them have gone astray, following Satan.
Вже бо деякі звернули слїдом за сатаною.
16 If a believing woman has widows dependent on her, she should relieve their wants, and save the Church from being burdened--so that the Church may relieve the widows who are really in need.
Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагав, і нехай не, буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.
17 Let the Elders who perform their duties wisely and well be held worthy of double honour, especially those who labour in preaching and teaching.
Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.
18 For the Scripture says, "You are not to muzzle the ox while it is treading out the grain;" and the workman deserves his pay.
Глаголе бо писаннє: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї.
19 Never entertain an accusation against an Elder except on the evidence of two of three witnesses.
На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.
20 Those who persist in sin reprove in the presence of all, so that it may also be a warning to the rest.
Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.
21 I solemnly call upon you, in the presence of God and of Christ Jesus and of the elect angels, to carry out these instructions of mine without prejudice, and to do nothing from partiality.
Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрастї).
22 Do not ordain any one hastily; and do not be a partaker in the sins of others; keep yourself pure.
Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.
23 (No longer be a water-drinker; but take a little wine for the sake of your digestion and your frequent ailments.)
Вже не пий водв, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.
24 The sins of some men are evident to the world, leading the way to your estimate of their characters, but the sins of others lag behind.
В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.
25 So also the right actions of some are evident to the world, and those that are not cannot remain for ever out of sight.
Так само й добрі діла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може.
