< 1 Corinthians 2 >

1 And as for myself, brethren, when I came to you, it was not with surpassing power of eloquence or earthly wisdom that I came, announcing to you that which God had commanded me to bear witness to.
Так і я, брати, прибувши до вас, не прийшов звіщати Божу таємницю майстерністю слова або мудрістю,
2 For I determined to be utterly ignorant, when among you, of everything except of Jesus Christ, and of Him as having been crucified.
адже я вирішив не знати серед вас нічого, окрім Ісуса Христа, і то Його розіп’ятого.
3 And so far as I myself was concerned, I came to you in conscious feebleness and in fear and in deep anxiety.
Я перебував серед вас у слабкості, у страху та у великому тремтінні.
4 And my language and the Message that I proclaimed were not adorned with persuasive words of earthly wisdom, but depended upon truths which the Spirit taught and mightily carried home;
Моє слово та моя проповідь не [полягали] в переконливих словах мудрості, а в прояві Духа та сили,
5 so that your trust might rest not on the wisdom of man but on the power of God.
щоб ваша віра [ґрунтувалася] не на мудрості людей, а на силі Бога.
6 Yet when we are among mature believers we do speak words of wisdom; a wisdom not belonging, however, to the present age nor to the leaders of the present age who are soon to pass away. (aiōn g165)
Усе ж таки ми говоримо про мудрість між довершеними, а не про мудрість цього віку й не про керівників цього віку, які проходять. (aiōn g165)
7 But in dealing with truths hitherto kept secret we speak of God's wisdom--that hidden wisdom which, before the world began, God pre-destined, so that it should result in glory to us; (aiōn g165)
Ми говоримо про Божу мудрість, заховану в таємниці, яку Бог заздалегідь призначив для нашої слави перед віками. (aiōn g165)
8 a wisdom which not one of the leaders of the present age possesses, for if they had possessed it, they would never have crucified the Lord of glory. (aiōn g165)
І цієї мудрості не пізнав жоден із правителів цього віку, бо якби пізнали, то не розіп’яли б Господа слави. (aiōn g165)
9 But--to use the words of Scripture--we speak of things which eye has not seen nor ear heard, and which have never entered the heart of man: all that God has in readiness for them that love Him.
Але як написано: «Око не бачило, та вухо не чуло, і до серця людського не підіймалося те, що Бог приготував тим, хто любить Його».
10 For us, however, God has drawn aside the veil through the teaching of the Spirit; for the Spirit searches everything, including the depths of the divine nature.
А нам Бог відкрив це через Духа. Адже Дух усе досліджує, навіть Божі глибини.
11 For, among human beings, who knows a man's inner thoughts except the man's own spirit within him? In the same way, also, only God's Spirit is acquainted with God's inner thoughts.
І дійсно, хто знає те, що є в людині, як не людський дух, який є в ній? Так само ніхто не знає те, що є в Бозі, окрім Божого Духа.
12 But we have not received the spirit of the world, but the Spirit which comes forth from God, that we may know the blessings that have been so freely given to us by God.
Ми ж не маємо духа світу, але Духа від Бога, щоб знати те, що дароване нам Богом.
13 Of these we speak--not in language which man's wisdom teaches us, but in that which the Spirit teaches--adapting, as we do, spiritual words to spiritual truths.
І говоримо про це не словами, яких навчає людська мудрість, а [словами, ] вивченими в Дусі, пояснюючи духовне духовним.
14 The unspiritual man rejects the things of the Spirit of God, and cannot attain to the knowledge of them, because they are spiritually judged.
А плотська людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство; і вона не може [цього] пізнати, адже про це можна судити лише духовно.
15 But the spiritual man judges of everything, although he is himself judged by no one.
Духовний судить усе, а його ніхто не судить.
16 For who has penetrated the mind of the Lord, and will instruct Him? But we have the mind of Christ.
Адже «Хто пізнав задум Господа, щоб порадити Йому?» Ми ж маємо розум Христа.

< 1 Corinthians 2 >