Romans 8
1 [There is] therefore now no condemnation to them who are in Christ Jesus, who walk not according to the flesh, but according to the Spirit.
Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
2 For the law of the Spirit of life, in Christ Jesus, hath made me free from the law of sin and death.
Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
3 For what the law could not do, in that it was weak through the flesh, God, sending his own Son in the likeness of sinful flesh, and for sin, condemned sin in the flesh:
Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
4 That the righteousness of the law may be fulfilled in us, who walk not according to the flesh, but according to the Spirit.
щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
5 For they that are according to the flesh, do mind the things of the flesh: but they that are according to the Spirit, the things of the Spirit.
Которі бо по тїлу, ті думають про тілесне, которі ж по духу, - про духовне.
6 For to be carnally minded [is] death; but to be spiritually minded [is] life and peace:
Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.
7 Because the carnal mind [is] enmity against God: for it is not subject to the law of God, neither indeed can be.
Тим що думаннє тілесне - ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
8 So then they that are in the flesh cannot please God.
Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
9 But ye are not in the flesh, but in the Spirit, if the Spirit of God dwelleth in you. Now if any man hath not the Spirit of Christ, he is not his.
Ви ж не по тїлу, а в дусі, коли тільки Дух Божий, домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
10 And if Christ [is] in you, the body [is] dead because of sin; but the Spirit [is] life because of righteousness.
Коли ж Христос в вас, тоді тіло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
11 But if the Spirit of him that raised Jesus from the dead dwelleth in you, he that raised Christ from the dead will also revive your mortal bodies by his Spirit that dwelleth in you.
Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
12 Therefore, brethren, we are debtors, not to the flesh, to live according to the flesh.
Тим же то, браттє, ми довжники не тілу, щоб, по тілу жити.
13 For if ye live according to the flesh, ye shall die: but if ye through the Spirit mortify the deeds of the body, ye shall live.
Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
14 For as many as are led by the Spirit of God, they are the sons of God.
Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.
15 For ye have not received the spirit of bondage again to fear; but ye have received the Spirit of adoption, by which we cry, Abba, Father.
Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
16 The Spirit itself testifieth with our spirit, that we are the children of God:
Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
17 And if children, then heirs; heirs of God, and joint-heirs with Christ; if we suffer with [him], that we may be glorified together.
коли ж дїти, то й насдїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
18 For I reckon, that the sufferings of this present time [are] not worthy [to be compared] with the glory which shall be revealed in us.
Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
19 For the earnest expectation of the creature waiteth for the manifestation of the sons of God.
Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
20 For the creature was made subject to vanity, not willingly, but by reason of him who hath subjected [the same] in hope:
Суетї бо твориво пїдневолидось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
21 Because the creature itself also shall be delivered from the bondage of corruption, into the glorious liberty of the children of God.
що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дітей Божих.
22 For we know that the whole creation groaneth, and travaileth in pain together until now:
Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
23 And not only [they], but ourselves also, who have the first-fruits of the Spirit, even we ourselves groan within ourselves, waiting for the adoption, [to wit], the redemption of our body.
Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тіла нашого.
24 For we are saved by hope: But hope that is seen, is not hope: for what a man seeth, why doth he yet hope for?
Надїєю бо спаслись ми; надія ж видима не єсть надія; що бо хто бачить, чого й надіятись?
25 But if we hope for what we see not, [then] with patience we wait for [it].
Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
26 Likewise the Spirit also helpeth our infirmities: for we know not what we should pray for as we ought: but the Spirit itself maketh intercession for us with groanings which cannot be uttered.
Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
27 And he that searcheth the hearts knoweth what [is] the mind of the Spirit, because he maketh intercession for the saints, according to [the will of] God.
Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
28 And we know that all things work together for good, to them that love God, to them who are the called according to [his] purpose.
Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові покликані;
29 For whom he did foreknow, he also did predestinate [to be] conformed to the image of his Son, that he might be the first-born among many brethren.
бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
30 Moreover, whom he did predestinate, them he also called: and whom he called, them he also justified: and whom he justified, them he also glorified.
А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.
31 What shall we then say to these things? If God [is] for us, who [can be] against us?
Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
32 He that spared not his own Son, but delivered him up for us all, how shall he not with him also freely give us all things?
Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
33 Who will lay any thing to the charge of God's elect? [It is] God that justifieth:
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
34 Who [is] he that condemneth? [It is] Christ that died, or rather that is risen again, who is even at the right hand of God, who also maketh intercession for us.
Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
35 Who shall separate us from the love of Christ? [shall] tribulation, or distress, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or sword?
Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
36 As it is written, For thy sake we are killed all the day long; we are accounted as sheep for the slaughter.
Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.
37 But in all these things we are more than conquerors, through him that loved us.
Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
38 For I am persuaded, that neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor powers, nor things present, nor things to come,
Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,
39 Nor hight, nor depth, nor any other creature, will be able to separate us from the love of God which is in Christ Jesus our Lord.
нї висота, нї глибина, ні инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господі нашім.
