Psalms 94
1 O LORD God, to whom vengeance belongeth; O God, to whom vengeance belongeth, show thyself.
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Lift up thyself, thou judge of the earth: render a reward to the proud.
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 LORD, how long shall the wicked, how long shall the wicked triumph?
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 [How long] shall they utter [and] speak hard things? [and] all the workers of iniquity boast themselves?
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 They break in pieces thy people, O LORD, and afflict thy heritage.
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 They slay the widow and the stranger, and murder the fatherless.
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 Yet they say, The LORD will not see, neither will the God of Jacob regard [it].
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Understand, ye brutish among the people: and [ye] fools, when will ye be wise?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 He that planted the ear, shall he not hear? he that formed the eye, shall he not see?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 He that chastiseth the heathen, shall he not correct? he that teacheth man knowledge, [shall he not know]?
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 The LORD knoweth the thoughts of man, that they [are] vanity.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Blessed [is] the man whom thou chastenest, O LORD, and teachest him out of thy law;
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 That thou mayest give him rest from the days of adversity, until the pit be digged for the wicked.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 For the LORD will not cast off his people, neither will he forsake his inheritance.
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 But judgment shall return to righteousness: and all the upright in heart shall follow it.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Who will rise up for me against the evil-doers? [or] who will stand up for me against the workers of iniquity?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 Unless the LORD [had been] my help, my soul had almost dwelt in silence.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 When I said, My foot slippeth; thy mercy, O LORD, held me up.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 In the multitude of my thoughts within me, thy comforts delight my soul.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Shall the throne of iniquity have fellowship with thee, which frameth mischief by a law?
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 They assemble themselves against the soul of the righteous, and condemn the innocent blood.
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 But the LORD is my defense; and my God [is] the rock of my refuge.
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 And he will bring upon them their own iniquity, and will cut them off in their own wickedness; [yes], the LORD our God will cut them off.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
