Psalms 88
1 A Song [or] Psalm for the sons of Korah, to the chief Musician upon Mahalath Leannoth, Maschil of Heman the Ezrahite. O LORD God of my salvation, I have cried day [and] night before thee:
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 Let my prayer come before thee: incline thy ear to my cry;
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 I am counted with them that go down into the pit: I am as a man [that hath] no strength:
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 Free among the dead, like the slain that lie in the grave, whom thou rememberest no more: and they are cut off from thy hand.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 Thou hast laid me in the lowest pit, in darkness, in the deeps.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 Thy wrath lieth hard upon me, and thou hast afflicted [me] with all thy waves. (Selah)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 Thou hast put away my acquaintance far from me; thou hast made me an abomination to them: [I am] shut up, and I cannot come forth.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 My eye mourneth by reason of affliction: LORD, I have called daily upon thee, I have stretched out my hands to thee.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 Wilt thou show wonders to the dead? shall the dead arise [and] praise thee? (Selah)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 Shall thy loving-kindness be declared in the grave? [or] thy faithfulness in destruction?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 Shall thy wonders be known in the dark? and thy righteousness in the land of forgetfulness?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 But to thee have I cried, O LORD; and in the morning shall my prayer come before thee.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 LORD, why castest thou off my soul? [why] hidest thou thy face from me?
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 I [am] afflicted and ready to die from [my] youth up: [while] I suffer thy terrors I am distracted.
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Thy fierce wrath goeth over me; thy terrors have cut me off.
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 They came around me daily like water; they encompassed me together.
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 Lover and friend hast thou put far from me, [and] my acquaintance into darkness.
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
