Psalms 80
1 To the chief Musician upon Shoshannim Eduth, A Psalm of Asaph. Give ear, O Shepherd of Israel, thou that leadest Joseph like a flock; thou that dwellest [between] the cherubim, shine forth.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Before Ephraim and Benjamin and Manasseh stir up thy strength, and come [and] save us.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Turn us again, O God, and cause thy face to shine; and we shall be saved.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 O LORD God of hosts, how long wilt thou be angry against the prayer of thy people?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Thou feedest them with the bread of tears; and givest them tears to drink in great measure.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Thou makest us a strife to our neighbors: and our enemies laugh among themselves.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Turn us again, O God of hosts, and cause thy face to shine; and we shall be saved.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Thou hast brought a vine out of Egypt: thou hast cast out the heathen, and planted it.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Thou preparedst [room] before it, and didst cause it to take deep root, and it filled the land.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 The hills were covered with the shade of it, and its boughs [were like] the goodly cedars.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 She sent out her boughs to the sea, and her branches to the river.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Why hast thou [then] broke down her hedges, so that all they who pass by the way do pluck her?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 The boar from the wood doth waste it, and the wild beast of the field doth devour it.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 Return, we beseech thee, O God of hosts: look down from heaven, and behold, and visit this vine;
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 And the vineyard which thy right hand planted, and the branch [that] thou madest strong for thyself.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 [It is] burnt with fire, [it is] cut down: they perish at the rebuke of thy countenance.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Let thy hand be upon the man of thy right hand, upon the son of man [whom] thou madest strong for thyself.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 So will we not go back from thee: revive us, and we will call upon thy name.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Turn us again, O LORD God of hosts, cause thy face to shine; and we shall be saved.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
