Psalms 80
1 To the chief Musician upon Shoshannim Eduth, A Psalm of Asaph. Give ear, O Shepherd of Israel, thou that leadest Joseph like a flock; thou that dwellest [between] the cherubim, shine forth.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе
2 Before Ephraim and Benjamin and Manasseh stir up thy strength, and come [and] save us.
перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!
3 Turn us again, O God, and cause thy face to shine; and we shall be saved.
Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
4 O LORD God of hosts, how long wilt thou be angry against the prayer of thy people?
Господи, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?
5 Thou feedest them with the bread of tears; and givest them tears to drink in great measure.
Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,
6 Thou makest us a strife to our neighbors: and our enemies laugh among themselves.
зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.
7 Turn us again, O God of hosts, and cause thy face to shine; and we shall be saved.
Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
8 Thou hast brought a vine out of Egypt: thou hast cast out the heathen, and planted it.
Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.
9 Thou preparedst [room] before it, and didst cause it to take deep root, and it filled the land.
Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.
10 The hills were covered with the shade of it, and its boughs [were like] the goodly cedars.
Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.
11 She sent out her boughs to the sea, and her branches to the river.
Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки [Євфрат] – своє молоде галуззя.
12 Why hast thou [then] broke down her hedges, so that all they who pass by the way do pluck her?
Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?
13 The boar from the wood doth waste it, and the wild beast of the field doth devour it.
Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.
14 Return, we beseech thee, O God of hosts: look down from heaven, and behold, and visit this vine;
Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,
15 And the vineyard which thy right hand planted, and the branch [that] thou madest strong for thyself.
це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, яке Ти зміцнив для Себе.
16 [It is] burnt with fire, [it is] cut down: they perish at the rebuke of thy countenance.
Вогнем обпалена, обсічена [лоза], від докорів Твоїх гине [люд Твій].
17 Let thy hand be upon the man of thy right hand, upon the son of man [whom] thou madest strong for thyself.
Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.
18 So will we not go back from thee: revive us, and we will call upon thy name.
Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.
19 Turn us again, O LORD God of hosts, cause thy face to shine; and we shall be saved.
Господи, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!
