Psalms 68
1 To the chief Musician, A Psalm [or] Song of David. Let God arise, let his enemies be scattered: let them also that hate him flee before him.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
2 As smoke is driven away, [so] drive [them] away: as wax melteth before the fire, [so] let the wicked perish at the presence of God.
Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
3 But let the righteous be glad; let them rejoice before God: yes, let them exceedingly rejoice.
А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
4 Sing to God, sing praises to his name: extol him that rideth upon the heavens by his name JAH, and rejoice before him.
Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
5 A father of the fatherless, and a judge of the widows, [is] God in his holy habitation.
Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
6 God setteth the solitary in families: he bringeth out those who are bound with chains: but the rebellious dwell in a dry [land].
Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
7 O God, when thou wentest forth before thy people, when thou didst march through the wilderness; (Selah)
Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
8 The earth shook, the heavens also dropped at the presence of God: [even] Sinai itself [was moved] at the presence of God, the God of Israel.
то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
9 Thou, O God, didst send a plentiful rain, by which thou didst confirm thy inheritance, when it was weary.
Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
10 Thy congregation hath dwelt therein: thou, O God, hast prepared of thy goodness for the poor.
У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
11 The LORD gave the word: great [was] the company of those that published [it].
Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
12 Kings of armies fled apace: and she that tarried at home divided the spoil.
„Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
13 Though ye have lain among the pots, [yet shall ye be as] the wings of a dove covered with silver, and her feathers with yellow gold.
Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
14 When the Almighty scattered kings in it, it was [white] as snow in Salmon.
Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
15 The hill of God [is as] the hill of Bashan; a high hill [as] the hill of Bashan.
Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
16 Why leap ye, ye lofty hills? [this is] the hill [which] God desireth to dwell in; yes, the LORD will dwell [in it] for ever.
Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
17 The chariots of God [are] twenty thousand, [even] thousands of angels: the LORD [is] among them, [as in] Sinai, in the holy [place].
Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
18 Thou hast ascended on high, thou hast led captivity captive: thou hast received gifts for men; yes, [for] the rebellious also, that the LORD God might dwell [among them].
Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
19 Blessed [be] the LORD, [who] daily loadeth us [with benefits], [even] the God of our salvation. (Selah)
Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
20 [He that is] our God [is] the God of salvation; and to God the LORD [belong] the issues from death.
Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
21 But God will wound the head of his enemies, [and] the hairy scalp of such one as goeth on still in his trespasses.
Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
22 The LORD said, I will bring again from Bashan, I will bring [my people] again from the depths of the sea.
Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
23 That thy foot may be dipped in the blood of thy enemies, [and] the tongue of thy dogs in the same.
щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
24 They have seen thy goings, O God; [even] the goings of my God, my King, in the sanctuary.
Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
25 The singers went before, the players on instruments [followed] after; among [them were] the damsels playing with timbrels.
Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
26 Bless ye God in the congregations, [even] the LORD, from the fountain of Israel.
„Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
27 There [is] little Benjamin [with] their ruler, the princes of Judah [and] their counsel, the princes of Zebulun, [and] the princes of Naphtali.
Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
28 Thy God hath commanded thy strength: strengthen, O God, that which thou hast wrought for us.
Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
29 Because of thy temple at Jerusalem shall kings bring presents to thee.
Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
30 Rebuke the company of spearmen, the multitude of the bulls, with the calves of the people, [till every one shall] submit himself with pieces of silver: scatter thou the people [that] delight in war.
Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
31 Princes shall come out of Egypt; Cush shall soon stretch out her hands to God.
При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
32 Sing to God, ye kingdoms of the earth; O sing praises [to] the LORD; (Selah)
Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
33 To him that rideth upon the heavens of heavens, [which were] of old; lo, he doth send out his voice, [and that] a mighty voice.
що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
34 Ascribe ye strength to God: his excellence [is] over Israel, and his strength [is] in the clouds.
Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
35 O God, [thou art] terrible out of thy holy places: the God of Israel [is] he that giveth strength and power to [his] people. Blessed [be] God.
Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
