< Psalms 59 >
1 To the chief Musician, Al-taschith, Michtam of David; when Saul sent, and they watched the house to kill him. Deliver me from my enemies, O my God: defend me from them that rise up against me.
Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів, коли Саул послав людей стерегти його дім, щоб убити його. Визволи мене від ворогів Моїх, Боже мій, захисти мене від тих, хто підноситься проти мене.
2 Deliver me from the workers of iniquity, and save me from bloody men.
Від тих, що чинять беззаконня, визволи мене і від людей кровожерних врятуй мене.
3 For lo, they lie in wait for my soul: the mighty are gathered against me; not [for] my transgression, nor [for] my sin, O LORD.
Ось вони чатують на душу мою, сильні змовляються проти мене не за беззаконня моє чи гріх, Господи.
4 They run and prepare themselves without [my] fault: awake to help me, and behold.
Немає беззаконня в мене, але збігаються вони й готуються [до нападу]. Піднімися назустріч мені й поглянь.
5 Thou therefore, O LORD God of hosts, the God of Israel, awake to visit all the heathen: be not merciful to any wicked transgressors. (Selah)
Ти, Господи, Боже Воїнств, Боже Ізраїлю, пробудися, щоб покарати всі народи; не помилуй жодного з нечестивих зрадників! (Села)
6 They return at evening: they make a noise like a dog, and go about the city.
Вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль.
7 Behold, they belch out with their mouth: swords [are] in their lips: for who, [say they], doth hear?
Ось вивергають вони ганьбу, в устах у них – мечі! На їхніх язиках [приказка]: «Хто чує?»
8 But thou, O LORD, shalt laugh at them; thou shalt have all the heathen in derision.
Але Ти, Господи, посмієшся з них, поглузуєш з усіх народів.
9 [Because of] his strength will I wait upon thee: for God [is] my defense.
Сило моя, Тебе я пильную очікуючи, адже Ти, Боже, твердиня моя.
10 The God of my mercy will succor me: God will let me see [my desire] upon my enemies.
Бог, Що милує мене, піде поперед мене [переможно]; Бог покаже мені [падіння] супротивників моїх.
11 Slay them not, lest my people forget: scatter them by thy power; and bring them down, O LORD our shield.
Не вбивай їх, щоб не забув мій народ; розкидай їх силою Своєю і кинь їх долілиць, щите наш, Владико!
12 [For] the sin of their mouth [and] the words of their lips let them even be taken in their pride: and for cursing and lying [which] they speak.
Гріх вуст їхніх – це слова, що губи їхні [промовили]. Нехай впіймані вони будуть гординею своєю за прокляття й кривду, що вони розповсюджують.
13 Consume [them] in wrath, consume [them], that they [may] not [be]: and let them know that God ruleth in Jacob to the ends of the earth. (Selah)
Знищ їх у гніві, знищ, щоб не було їх! Тоді відомо стане аж до країв землі, що Бог володарює серед Якова. (Села)
14 And at evening let them return; [and] let them make a noise like a dog, and go about the city.
А вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль. (Села)
15 Let them wander up and down for food, and grudge if they are not satisfied.
Вони вештаються в пошуках їжі, та, не наситившись, ночують.
16 But I will sing of thy power; yes, I will sing aloud of thy mercy in the morning: for thou hast been my defense and refuge in the day of my trouble.
А я буду співати про міць Твою і вранці радісно про милість Твою виспівувати. Адже Ти був для мене прихистком, притулком у день моєї скорботи.
17 To thee, O my strength, will I sing: for God [is] my defense, [and] the God of my mercy.
Сило моя, Тобі я співатиму, адже Ти, Боже, твердиня моя, Бог, Який милує мене.