Psalms 53

1 To the chief Musician upon Mahalath, Maschil, [A Psalm] of David. The fool hath said in his heart, [There is] no God. They are corrupt, and have done abominable iniquity: [there is] none that doeth good.

Керівнику хору. На мотив махалат. Повчання Давидове. Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, вчинили огидні беззаконня, немає [нікого], хто б чинив добро.

2 God looked down from heaven upon the children of men, to see if there were [any] that did understand, that did seek God.

Бог із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є [серед них] розумний, що шукає Бога.

3 Every one of them is gone back: they are altogether become filthy; [there is] none that doeth good, no, not one.

Усі як один збочили [з дороги], зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.

4 Have the workers of iniquity no knowledge? who eat up my people [as] they eat bread! they have not called upon God.

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Бога не кличе?

5 There they were in great fear, [where] no fear was: for God hath scattered the bones of him that encampeth [against] thee: thou hast put [them] to shame, because God hath despised them.

Там охопить їх страх, де немає чого боятися, Бо розкидає Бог кістки тих, хто оточив тебе; ти вкриєш їх ганьбою, адже Бог відцурався від них.

6 O that the salvation of Israel [were come] out of Zion! when God bringeth back the captivity of his people, Jacob shall rejoice, [and] Israel shall be glad.

О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Бог поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!