Psalms 49
1 To the chief Musician, A Psalm for the sons of Korah. Hear this, all [ye] people; give ear, all [ye] inhabitants of the world:
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Both low and high, rich and poor together.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 My mouth shall speak of wisdom; and the meditation of my heart [shall be] of understanding.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 I will incline my ear to a parable: I will open my dark saying upon the harp.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Why should I fear in the days of evil, [when] the iniquity of my heels shall encompass me?
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 They that trust in their wealth, and boast themselves in the multitude of their riches;
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 None [of them] can by any means redeem his brother, nor give to God a ransom for him:
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 (For the redemption of their soul [is] precious, and it ceaseth for ever: )
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 That he should still live for ever, [and] not see corruption.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 For he seeth [that] wise men die, likewise the fool and the brutish person perish, and leave their wealth to others.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Their inward thought [is], [that] their houses [shall continue] for ever, [and] their dwelling places to all generations; they call [their] lands after their own names.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Nevertheless man [being] in honor abideth not: he is like the beasts [that] perish.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 This their way [is] their folly: yet their posterity approve their sayings. (Selah)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Like sheep they are laid in the grave; death shall feed on them; and the upright shall have dominion over them in the morning; and their beauty shall consume in the grave from their dwelling. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
15 But God will redeem my soul from the power of the grave: for he shall receive me. (Selah) (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Be not thou afraid when one is made rich, when the glory of his house is increased;
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 For when he dieth he shall carry nothing away: his glory shall not descend after him.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Though while he lived he blessed his soul: and [men] will praise thee, when thou doest well to thyself.
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 He shall go to the generation of his fathers; they shall never see light.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Man [that is] in honor, and understandeth not, is like the beasts [that] perish.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
