Psalms 18
1 To the chief Musician, [A Psalm] of David, the servant of the LORD, who spoke to the LORD the words of this song in the day [that] the LORD delivered him from the hand of all his enemies, and from the hand of Saul: And he said, I will love thee, O LORD, my strength.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 The LORD [is] my rock, and my fortress, and my deliverer; my God, my strength, in whom I will trust; my buckler, and the horn of my salvation, [and] my high tower.
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 I will call upon the LORD, [who is worthy] to be praised: so shall I be saved from my enemies.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 The sorrows of death compassed me, and the floods of ungodly men made me afraid.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 In my distress I called upon the LORD, and cried to my God: he heard my voice out of his temple, and my cry came before him, [even] into his ears.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Then the earth shook and trembled; the foundations also of the hills moved and were shaken, because he was wroth.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 There went up a smoke out of his nostrils, and fire out of his mouth devoured: coals were kindled by it.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 He bowed the heavens also, and came down: and darkness [was] under his feet.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 And he rode upon a cherub, and flew; yes, he flew upon the wings of the wind.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 He made darkness his secret place; his pavilion around him [were] dark waters [and] thick clouds of the skies.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 At the brightness [that was] before him his thick clouds passed, hail [stones] and coals of fire.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 The LORD also thundered in the heavens, and the Highest gave his voice; hail [stones] and coals of fire.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 Yes, he sent out his arrows, and scattered them; and he shot out lightnings, and discomfited them.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 Then the channels of waters were seen, and the foundations of the world were uncovered at thy rebuke, O LORD, at the blast of the breath of thy nostrils.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 He sent from above, he took me, he drew me out of many waters.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 He delivered me from my strong enemy, and from them who hated me: for they were too strong for me.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 They attacked me in the day of my calamity: but the LORD was my stay.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 He brought me forth also in a large place; he delivered me, because he delighted in me.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 The LORD rewarded me according to my righteousness; according to the cleanness of my hands hath he recompensed me.
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 For I have kept the ways of the LORD, and have not wickedly departed from my God.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 For all his judgments [were] before me, and I did not put away his statutes from me.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 I was also upright before him, and I kept myself from my iniquity.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 Therefore hath the LORD recompensed me according to my righteousness, according to the cleanness of my hands in his sight.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 With the merciful thou wilt show thyself merciful; with an upright man thou wilt show thyself upright;
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 With the pure thou wilt show thyself pure; and with the froward thou wilt contend.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 For thou wilt save the afflicted people; but wilt bring down high looks.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 For thou wilt light my candle: the LORD my God will enlighten my darkness.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 For by thee I have run through a troop; and by my God have I leaped over a wall.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 [As for] God, his way [is] perfect: the word of the LORD is tried: he [is] a buckler to all those that trust in him.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 For who [is] God save the LORD? or who [is] a rock save our God?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 [It is] God that girdeth me with strength, and maketh my way perfect.
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 He maketh my feet like hinds' [feet], and setteth me upon my high places.
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 He teacheth my hands to war, so that a bow of steel is broken by my arms.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 Thou hast also given me the shield of thy salvation: and thy right hand hath held me up and thy gentleness hath made me great.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Thou hast enlarged my steps under me, that my feet did not slip.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 I have pursued my enemies, and overtaken them: neither did I turn again till they were consumed.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 I have wounded them that they were not able to rise: they have fallen under my feet.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 For thou hast girded me with strength to battle: thou hast subdued under me those that rose up against me.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 Thou hast also given me the necks of my enemies; that I might destroy them that hate me.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 They cried, but [there was] none to save [them]: [even] to the LORD, but he answered them not.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 Then I beat them small as the dust before the wind: I cast them out as the dirt in the streets.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Thou hast delivered me from the strivings of the people; [and] thou hast made me the head of the heathen: a people [whom] I have not known shall serve me.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 As soon as they hear of me, they shall obey me: the strangers shall submit themselves to me.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 The strangers shall fade away, and be afraid from their close places.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 The LORD liveth; and blessed [be] my rock; and let the God of my salvation be exalted.
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 [It is] God that avengeth me, and subdueth the people under me.
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 He delivereth me from my enemies: yes, thou liftest me up above those that rise up against me: thou hast delivered me from the violent man.
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 Therefore will I give thanks to thee, O LORD, among the heathen, and sing praises to thy name.
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 He giveth great deliverance to his king; and showeth mercy to his anointed, to David, and to his seed for ever.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
