Psalms 146

1 Praise ye the LORD. Praise the LORD, O my soul.

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 While I live will I praise the LORD: I will sing praises to my God while I have any being.

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Put not your trust in princes, [nor] in the son of man, in whom [there is] no help.

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 His breath goeth forth, he returneth to his earth; in that very day his thoughts perish.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Happy [is he] that [hath] the God of Jacob for his help, whose hope [is] in the LORD his God:

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 Who made heaven, and earth, the sea, and all that [is] in them: who keepeth truth for ever:

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 Who executeth judgment for the oppressed: who giveth food to the hungry. The LORD looseth the prisoners:

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 The LORD openeth [the eyes of] the blind: the LORD raiseth them that are bowed down: the LORD loveth the righteous:

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 The LORD preserveth the strangers; he relieveth the fatherless and widow: but the way of the wicked he turneth upside down.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 The LORD will reign for ever, [even] thy God, O Zion, to all generations. Praise ye the LORD.

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!