Proverbs 9
1 Wisdom hath built her house, she hath hewn out her seven pillars:
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 She hath killed her beasts; she hath mingled her wine; she hath also furnished her table.
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 She hath sent forth her maidens: she crieth upon the highest places of the city,
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 Whoever [is] simple, let him turn in hither: [as for] him that wanteth understanding, she saith to him,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 Come, eat of my bread, and drink of the wine [which] I have mingled.
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Forsake the foolish, and live; and go in the way of understanding.
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 He that reproveth a scorner, getteth to himself shame: and he that rebuketh a wicked [man getteth] himself a blot.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Reprove not a scorner, lest he shall hate thee: rebuke a wise man, and he will love thee.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Give [instruction] to a wise [man], and he will be yet wiser: teach a just [man], and he will increase in learning.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 The fear of the LORD [is] the beginning of wisdom: and the knowledge of the holy [is] understanding.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 For by me thy days shall be multiplied, and the years of thy life shall be increased.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 If thou art wise, thou shalt be wise for thyself: but [if] thou scornest, thou alone shalt bear [it].
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 A foolish woman [is] clamorous: [she is] simple, and knoweth nothing.
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 For she sitteth at the door of her house, on a seat in the high places of the city,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 To call passengers who go right on their ways:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 Whoever [is] simple, let him turn in hither: and [as for] him that wanteth understanding, she saith to him,
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 Stolen waters are sweet, and bread [eaten] in secret is pleasant.
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
