Proverbs 12
1 Whoever loveth instruction loveth knowledge: but he that hateth reproof [is] brutish.
Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
2 A good [man] obtaineth favor from the LORD: but a man of wicked devices he will condemn.
Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
3 A man shall not be established by wickedness: but the root of the righteous shall not be moved.
Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
4 A virtuous woman [is] a crown to her husband: but she that maketh ashamed [is] as rottenness in his bones.
Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
5 The thoughts of the righteous [are] right: [but] the counsels of the wicked [are] deceit.
Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
6 The words of the wicked [are] to lie in wait for blood: but the mouth of the upright shall deliver them.
Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
7 The wicked are overthrown, and [are] not: but the house of the righteous shall stand.
Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
8 A man shall be commended according to his wisdom: but he that is of a perverse heart shall be despised.
Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
9 [He that is] despised, and hath a servant, [is] better than he that honoreth himself, and is destitute of bread.
Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
10 A righteous [man] regardeth the life of his beast: but the tender mercies of the wicked [are] cruel.
Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
11 He that tilleth his land shall be satisfied with bread: but he that followeth vain [persons is] void of understanding.
Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
12 The wicked desireth the net of evil [men]: but the root of the righteous yieldeth [fruit].
Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
13 The wicked is snared by the transgression of [his] lips: but the just shall come out of trouble.
Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
14 A man shall be satisfied with good by the fruit of [his] mouth: and the recompense of a man's hands shall be rendered to him.
Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
15 The way of a fool [is] right in his own eyes: but he that hearkeneth to counsel [is] wise.
Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
16 A fool's wrath is presently known: but a prudent [man] covereth shame.
Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
17 [He that] speaketh truth showeth forth righteousness: but a false witness, deceit.
Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
18 There is that speaketh like the piercings of a sword: but the tongue of the wise [is] health.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
19 The lip of truth shall be established for ever: but a lying tongue [is] but for a moment.
Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
20 Deceit [is] in the heart of them that imagine evil: but to the counselors of peace [is] joy.
В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
21 There shall no evil happen to the just: but the wicked shall be filled with mischief.
Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
22 Lying lips [are] abomination to the LORD: but they that deal truly [are] his delight.
Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
23 A prudent man concealeth knowledge: but the heart of fools proclaimeth foolishness.
Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
24 The hand of the diligent shall bear rule: but the slothful shall be under tribute.
Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
25 Heaviness in the heart of man depresseth it: but a good word maketh it glad.
Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
26 The righteous [is] more excellent than his neighbor: but the way of the wicked seduceth them.
Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
27 The slothful [man] roasteth not that which he took in hunting: but the substance of a diligent man [is] precious.
Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
28 In the way of righteousness [is] life; and [in] the path [of it there is] no death.
В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
