Matthew 27
1 When the morning was come, all the chief priests and elders of the people took counsel against Jesus to put him to death.
Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
2 And when they had bound him, they led [him] away, and delivered him to Pontius Pilate the governor.
і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
3 Then Judas, who had betrayed him, when he saw that he was condemned, repented and brought again the thirty pieces of silver to the chief priests and elders,
Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
4 Saying, I have sinned in that I have betrayed innocent blood. And they said, What [is that] to us? see thou [to that].
кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
5 And he cast down the pieces of silver in the temple, and departed, and went and hanged himself.
І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
6 And the chief priests took the silver pieces, and said, It is not lawful to put them into the treasury, because it is the price of blood.
Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
7 And they took counsel, and bought with them the potter's field, to bury strangers in.
Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
8 Wherefore that field has been called, The field of blood, to this day.
Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
9 Then was fulfilled that which was spoken by Jeremiah the prophet, saying, And they took the thirty pieces of silver, the price of him that was valued, whom they of the children of Israel did value;
Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
10 And gave them for the potter's field, as the Lord appointed me.
і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
11 And Jesus stood before the governor: and the governor asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And Jesus said to him, Thou sayest.
Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12 And when he was accused by the chief priests and elders, he answered nothing.
А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
13 Then saith Pilate to him, Hearest thou not how many things they testify against thee?
Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14 And he answered him to not a word; so that the governor marveled greatly.
І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15 Now at [that] feast, the governor was wont to release to the people a prisoner, whom they would.
На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
16 And they had then a notable prisoner, called Barabbas.
Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
17 Therefore when they were assembled, Pilate said to them, Whom will ye that I release to you? Barabbas, or Jesus, who is called Christ?
Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18 (For he knew that for envy they had delivered him.)
Знав бо, що через зависть видали Його.
19 When he was sitting on the judgment-seat, his wife sent to him, saying, Have thou nothing to do with that just man: for I have suffered many things this day in a dream, because of him.
Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
20 But the chief priests and elders persuaded the multitude that they should ask Barabbas, and destroy Jesus.
Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21 The governor answered and said to them, Which of the two will ye that I release to you? They said, Barabbas.
Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22 Pilate saith to them, What shall I do then with Jesus, who is called Christ? [They] all say to him, Let him be crucified.
Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
23 And the governor said, Why, what evil hath he done? But they cried out the more, saying, Let him be crucified.
Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
24 When Pilate saw that he could not prevail at all, but [that] rather a tumult was made, he took water, and washed [his] hands before the multitude, saying, I am innocent of the blood of this just person: see ye [to it].
Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25 Then answered all the people, and said, His blood [be] on us, and on our children.
І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
26 Then he released Barabbas to them: and when he had scourged Jesus, he delivered [him] to be crucified.
Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
27 Then the soldiers of the governor took Jesus into the common hall, and gathered to him the whole band [of soldiers].
Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
28 And they stripped him, and put on him a scarlet robe.
І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
29 And when they had platted a crown of thorns, they put [it] upon his head, and a reed in his right hand: and they bowed the knee before him, and mocked him, saying, Hail, King of the Jews?
і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
30 And they spit upon him, and took the reed, and struck him on the head.
І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
31 And after that they had mocked him, they took the robe off from him, and put his own raiment on him, and led him away to crucify [him].
І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
32 And as they came out, they found a man of Cyrene, Simon by name: him they constrained to bear his cross.
Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33 And when they had come to a place called Golgotha, that is to say, a place of a skull,
І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34 They gave him vinegar to drink, mingled with gall: and when he had tasted [of it], he would not drink.
дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
35 And they crucified him, and parted his garments, casting lots: that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, They parted my garments among them, and upon my vesture they cast lots.
Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36 And sitting down, they watched him there:
І, посідавши, стерегли Його там;
37 And set up over his head his accusation written, THIS IS JESUS THE KING OF THE JEWS.
і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38 Then were there two thieves crucified with him: one on the right hand, and another on the left.
Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39 And they that passed by, reviled him, wagging their heads,
Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40 And saying, Thou that destroyest the temple, and buildest [it] in three days, save thyself. If thou art the Son of God, come down from the cross.
і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41 Likewise also the chief priests mocking [him], with the scribes and elders, said,
Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42 He saved others; himself he cannot save. If he is King of Israel, let him now come down from the cross, and we will believe him.
Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43 He trusted in God; let him deliver him now if he will have him: for he said, I am the Son of God.
Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
44 The thieves also who were crucified with him, cast the same in his teeth.
Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
45 Now from the sixth hour there was darkness over all the land to the ninth hour.
Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
46 And about the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eli, Eli, lama sabachthani? that is to say, My God, my God, why hast thou forsaken me?
Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
47 Some of them that stood there, when they heard [that], said, This [man] calleth for Elijah.
Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
48 And immediately one of them ran, and took a spunge, and filled [it] with vinegar, and put [it] on a reed, and gave him to drink.
І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
49 The rest said, Forbear, let us see whether Elijah will come to save him.
Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
50 Jesus, when he had cried again with a loud voice, expired.
Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
51 And behold, the vail of the temple was rent in two, from the top to the bottom: and the earth shook, and the rocks rent;
І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
52 And the graves were opened, and many bodies of saints who slept, arose,
і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
53 And came out of the graves after his resurrection, and went into the holy city, and appeared to many.
і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
54 Now when the centurion, and they that were with him, watching Jesus, saw the earthquake, and those things that were done, they feared greatly, saying, Truly this was the Son of God.
Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
55 And many women were there (beholding at a distance) who followed Jesus from Galilee, ministering to him:
Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
56 Among whom was Mary Magdalene, and Mary the mother of James and Joses, and the mother of Zebedee's children.
Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
57 When the evening was come, there came a rich man of Arimathea, named Joseph, who also himself was a disciple of Jesus.
Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
58 He went to Pilate, and begged the body of Jesus. Then Pilate commanded the body to be delivered.
Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
59 And when Joseph had taken the body, he wrapped it in a clean linen cloth,
І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
60 And laid it in his own new tomb, which he had hewn out in the rock; and he rolled a great stone to the door of the sepulcher, and departed.
положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
61 And there was Mary Magdalene, and the other Mary, sitting over against the sepulcher.
Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
62 Now the next day that followed the day of the preparation, the chief priests and Pharisees came together to Pilate,
Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
63 Saying, Sir, we remember that that deceiver said, while he was yet alive, After three days I will rise again.
кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
64 Command therefore that the sepulcher be made secure until the third day, lest his disciples come by night, and steal him away, and say to the people, He is risen from the dead: so the last error will be worse than the first.
Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
65 Pilate said to them, Ye have a watch: go, make [it] as secure as ye can.
Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
66 So they went, and having sealed the stone, made the sepulcher secure with a watch.
Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
