Matthew 20
1 For the kingdom of heaven is like to a man [that is] a householder, who went out early in the morning to hire laborers into his vineyard.
Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
2 And when he had agreed with the laborers for a penny a day, he sent them into his vineyard.
І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
3 And he went out about the third hour, and saw others standing idle in the market-place,
І, вийшовши коло третьої години, побачив внших, що стояли на торгу без дїла,
4 And said to them, Go ye also into the vineyard; and whatever is right, I will give you. And they departed.
і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам, Вони й пійшли.
5 Again he went out about the sixth and ninth hour, and did likewise.
Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
6 And about the eleventh hour he went out, and found others standing idle, and saith to them, Why stand ye here all the day idle?
Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
7 They say to him, Because no man hath hired us. He saith to them, Go ye also into the vineyard; and whatever is right, [that] shall ye receive.
Кажуть вони йому: Бо ніхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
8 So when evening was come, the lord of the vineyard saith to his steward, Call the laborers, and give them [their] hire, beginning from the last to the first.
Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
9 And when they came that [were hired] about the eleventh hour, they received every man a penny.
І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
10 But when the first came, they supposed that they should receive more; and they likewise received every man a penny.
Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
11 And when they had received [it], they murmured against the master of the house.
І взявши вони, нарекали на господаря,
12 Saying, These last have wrought [but] one hour, and thou hast made them equal to us, who have borne the burden and heat of the day.
говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
13 But he answered one of them, and said, Friend, I do thee no wrong: didst thou not agree with me for a penny?
Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
14 Take [that] which [is] thine, and depart: I will give to this last, even as to thee.
Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
15 Is it not lawful for me to do what I will with my own? is thy eye evil because I am good?
Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
16 So the last shall be first, and the first last: for many are called, but few chosen.
Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
17 And Jesus going up to Jerusalem, took the twelve disciples apart in the way, and said to them,
І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
18 Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man will be betrayed to the chief priests, and to the scribes, and they will condemn him to death,
Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
19 And will deliver him to the Gentiles to mock, and to scourge, and to crucify [him]: and the third day he will rise again.
і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
20 Then came to him the mother of Zebedee's children, with her sons, worshiping [him], and desiring a certain thing of him.
Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
21 And he said to her, What wilt thou: She saith to him, Grant that these my two sons may sit, the one on thy right hand, and the other on the left in thy kingdom.
Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оці два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
22 But Jesus answered and said, Ye know not what ye ask. Are ye able to drink of the cup that I shall drink of, and to be baptized with the baptism that I am baptized with? They say to him, We are able.
Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
23 And he saith to them, Ye shall drink indeed of my cup, and be baptized with the baptism that I am baptized with: but to sit on my right hand, and on my left, is not mine to give, but [it shall be given] to them for whom it is prepared by my Father.
І рече до них: Ви то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
24 And when the ten heard [it], they were moved with indignation against the two brethren.
І почувши десять, ремствували із двох братів.
25 But Jesus called them [to him], and said, Ye know that the princes of the Gentiles exercise dominion over them, and they that are great exercise authority upon them.
Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
26 But it shall not be so among you: but whoever will be great among you, let him be your minister;
Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
27 And whoever will be chief among you, let him be your servant:
і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
28 Even as the Son of man came not to be ministered to, but to minister, and to give his life a ransom for many.
як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
29 And as they departed from Jericho, a great multitude followed him.
І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу
30 And behold, two blind men sitting by the way-side, when they heard that Jesus passed by, cried out, saying, Have mercy on us, O Lord, [thou] son of David.
І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
31 And the multitude rebuked them, that they should hold their peace: but they cried the more, saying, Have mercy on us, O Lord, [thou] son of David.
Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
32 And Jesus stood still, and called them, and said, What will ye that I shall do to you?
І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
33 They say to him, Lord, that our eyes may be opened.
Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
34 So Jesus had compassion [on them], and touched their eyes: and immediately their eyes received sight, and they followed him.
Вмилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
