Matthew 20
1 For the kingdom of heaven is like to a man [that is] a householder, who went out early in the morning to hire laborers into his vineyard.
«Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника.
2 And when he had agreed with the laborers for a penny a day, he sent them into his vineyard.
Погодившись із робітниками по одному динаріюв день, він послав їх до свого виноградника.
3 And he went out about the third hour, and saw others standing idle in the market-place,
Вийшовши о третій годині, він побачив інших, які стояли на ринку без роботи.
4 And said to them, Go ye also into the vineyard; and whatever is right, I will give you. And they departed.
Він сказав їм: „Ідіть і ви в мій виноградник, і дам вам по справедливості“.
5 Again he went out about the sixth and ninth hour, and did likewise.
Вони пішли. Вийшовши о шостій і о дев’ятій годині, зробив так само.
6 And about the eleventh hour he went out, and found others standing idle, and saith to them, Why stand ye here all the day idle?
Коли вийшов об одинадцятій годині, побачив інших і сказав їм: „Чому ви стоїте весь день без роботи?“
7 They say to him, Because no man hath hired us. He saith to them, Go ye also into the vineyard; and whatever is right, [that] shall ye receive.
Вони кажуть йому: „Тому що ніхто нас не найняв“. Він говорить: „Ідіть і ви в мій виноградник“.
8 So when evening was come, the lord of the vineyard saith to his steward, Call the laborers, and give them [their] hire, beginning from the last to the first.
Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителеві: „Поклич робітників і заплати їм. Почни з останніх до перших“.
9 And when they came that [were hired] about the eleventh hour, they received every man a penny.
Ті, що прийшли об одинадцятій годині, отримали кожен по динарію.
10 But when the first came, they supposed that they should receive more; and they likewise received every man a penny.
Ті, що прийшли першими, думали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію.
11 And when they had received [it], they murmured against the master of the house.
Отримавши, вони нарікали на господаря,
12 Saying, These last have wrought [but] one hour, and thou hast made them equal to us, who have borne the burden and heat of the day.
кажучи: „Ці останні працювали тільки одну годину, і ти зрівняв їх із нами, що зносили тягар дня та спеку“.
13 But he answered one of them, and said, Friend, I do thee no wrong: didst thou not agree with me for a penny?
Він же сказав одному з них: „Друже, я не ображаю тебе, чи не за динарія ти домовлявся зі мною?
14 Take [that] which [is] thine, and depart: I will give to this last, even as to thee.
Тож візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати, як тобі.
15 Is it not lawful for me to do what I will with my own? is thy eye evil because I am good?
Хіба я не можу зробити того, що хочу, з тим, що моє? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?“
16 So the last shall be first, and the first last: for many are called, but few chosen.
Так останні будуть першими, а перші – останніми. Бо багато покликаних, та мало обраних».
17 And Jesus going up to Jerusalem, took the twelve disciples apart in the way, and said to them,
Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм:
18 Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man will be betrayed to the chief priests, and to the scribes, and they will condemn him to death,
«Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам; вони засудять Його на смерть,
19 And will deliver him to the Gentiles to mock, and to scourge, and to crucify [him]: and the third day he will rise again.
віддадуть язичникам для знущання, катування та розп’яття, але третього дня Він воскресне».
20 Then came to him the mother of Zebedee's children, with her sons, worshiping [him], and desiring a certain thing of him.
Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих разом зі своїми синами. Вклонившись, вона [хотіла] щось попросити в Нього.
21 And he said to her, What wilt thou: She saith to him, Grant that these my two sons may sit, the one on thy right hand, and the other on the left in thy kingdom.
Він запитав її: ―Що бажаєш Мені сказати? Вона сказала: ―Накажи, щоб двоє моїх синів сиділи в Царстві Твоєму: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе.
22 But Jesus answered and said, Ye know not what ye ask. Are ye able to drink of the cup that I shall drink of, and to be baptized with the baptism that I am baptized with? They say to him, We are able.
Ісус у відповідь сказав їм: ―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я питиму, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся? Вони відповіли: ―Зможемо!
23 And he saith to them, Ye shall drink indeed of my cup, and be baptized with the baptism that I am baptized with: but to sit on my right hand, and on my left, is not mine to give, but [it shall be given] to them for whom it is prepared by my Father.
Він сказав їм: ―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.
24 And when the ten heard [it], they were moved with indignation against the two brethren.
Решта десятеро [учнів], почувши про це, обурилися на двох братів.
25 But Jesus called them [to him], and said, Ye know that the princes of the Gentiles exercise dominion over them, and they that are great exercise authority upon them.
Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що керівники народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 But it shall not be so among you: but whoever will be great among you, let him be your minister;
Але серед вас не так має бути: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.
27 And whoever will be chief among you, let him be your servant:
І хто хоче бути першим, нехай буде вашим рабом.
28 Even as the Son of man came not to be ministered to, but to minister, and to give his life a ransom for many.
Так само й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
29 And as they departed from Jericho, a great multitude followed him.
Коли вони виходили з Єрихона, багато людей пішло за Ним.
30 And behold, two blind men sitting by the way-side, when they heard that Jesus passed by, cried out, saying, Have mercy on us, O Lord, [thou] son of David.
І ось двоє сліпих, котрі сиділи біля дороги, почувши, що Ісус проходить повз них, почали голосно кричати: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
31 And the multitude rebuked them, that they should hold their peace: but they cried the more, saying, Have mercy on us, O Lord, [thou] son of David.
Натовп докоряв їм, щоб мовчали. Але вони ще голосніше закричали: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
32 And Jesus stood still, and called them, and said, What will ye that I shall do to you?
Ісус зупинився, покликав їх та сказав: ―Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 They say to him, Lord, that our eyes may be opened.
Вони відповіли: ―Господи, щоб відкрилися наші очі!
34 So Jesus had compassion [on them], and touched their eyes: and immediately their eyes received sight, and they followed him.
Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони відразу прозріли та пішли за Ним.
