< Mark 3 >
1 And he entered again into the synagogue; and there was a man there who had a withered hand.
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2 And they watched him, [to see] whether he would heal him on the sabbath; that they might accuse him.
І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3 And he saith to the man who had the withered hand, Stand forth.
І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.
4 And he saith to them, Is it lawful to do good on the sabbath, or to do evil? to save life, or to kill? but they held their peace.
І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5 And when he had looked around on them with anger, being grieved for the hardness of their hearts, he saith to the man, Stretch forth thy hand. And he stretched [it] out: and his hand was restored whole as the other.
І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
6 And the Pharisees went forth, and immediately took counsel with the Herodians against him, how they might destroy him.
І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
7 But Jesus withdrew himself with his disciples to the sea: and a great multitude from Galilee followed him, and from Judea.
Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
8 And from Jerusalem, and from Idumea, and [from] beyond Jordan; and they about Tyre and Sidon, a great multitude, when they had heard what great things he did, came to him.
і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
9 And he spoke to his disciples, that a small boat should wait on him, because of the multitude, lest they should throng him.
І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу щоб не тиснулись до Него.
10 For he had healed many; so that they pressed upon him to touch him, as many as had diseases.
Многих бо сцїлив, так що видались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
11 And unclean spirits, when they saw him, fell down before him, and cried, saying, Thou art the Son of God.
А духи нечисті, як бачили Його то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
12 And he strictly charged them, that they should not make him known.
І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
13 And he goeth up upon a mountain, and calleth [to him] whom he would: and they came to him.
І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
14 And he ordained twelve, that they should be with him, and that he might send them forth to preach,
І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
15 And to have power to heal sicknesses, and to cast out demons.
і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
16 And Simon he surnamed Peter.
І дав Симонові імя Петр;
17 And James the [son] of Zebedee, and John the brother of James, (and he surnamed them Boanerges, which is, Sons of thunder, )
та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанер-гес, що єсть: Сини громові;
18 And Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the [son] of Alpheus, and Thaddeus, and Simon the Canaanite,
та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфєєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
19 And Judas Iscariot, who also betrayed him: and they went into a house.
та Юду Іскариодького, що зрадив Його.
20 And the multitude cometh together again, so that they could not so much as eat bread.
Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
21 And when his friends heard [of it], they went out to lay hold on him: for they said, He is beside himself.
І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
22 And the scribes who came down from Jerusalem, said, He hath Beelzebub, and by the prince of the demons he casteth out demons.
А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
23 And he called them [to him], and said to them in parables, How can Satan cast out Satan?
І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
24 And if a kingdom be divided against itself, that kingdom cannot stand.
І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
25 And if a house be divided against itself, that house cannot stand.
І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
26 And if Satan rise up against himself, and be divided, he cannot stand, but hath an end.
І коли сатана устав проти себе, й розділив ся, не може стояти, а копець йому.
27 No man can enter into a strong man's house, and seize his goods, except he will first bind the strong man; and then he will plunder his house.
Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
28 Verily I say to you, All sins shall be forgiven to the sons of men, and any blasphemies with which they shall blaspheme:
Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
29 But he that shall blaspheme against the Holy Spirit never hath forgiveness, but is in danger of eternal damnation: (aiōn , aiōnios )
хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду: (aiōn , aiōnios )
30 Because they said, He hath an unclean spirit.
бо казали: Духа нечистого має.
31 There came then his brethren and his mother, and standing without, they sent to him, calling him.
Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
32 And the multitude sat about him, and they said to him, Behold, thy mother, and thy brethren without seek for thee.
І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
33 And he answered them, saying, Who is my mother, or my brethren?
І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
34 And he looked around on them who sat about him, and said, Behold, my mother and my brethren!
І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
35 For whoever shall do the will of God, the same is my brother, and my sister, and mother.
Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.