Mark 10
1 And he arose from thence, and cometh into the borders of Judea, by the further side of Jordan: and the people resort to him again; and, as he was accustomed, he taught them again.
І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейська через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
2 And the Pharisees came to him, and asked him, Is it lawful for a man to put away [his] wife? tempting him.
І приступивши Фарисеї, питали! Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
3 And he answered and said to them, What did Moses command you?
Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
4 And they said, Moses suffered to write a bill of divorcement, and to put [her] away.
Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
5 And Jesus answered and said to them, For the hardness of your heart, he wrote you this precept.
І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
6 But from the beginning of the creation, God made them male and female.
З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.
7 For this cause shall a man leave his father and mother, and cleave to his wife;
Тим покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї,
8 And they two shall be one flesh: so then they are no more two, but one flesh.
і будуть у двох тіло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тіло.
9 What therefore God hath joined together, let not man separate.
Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.
10 And in the house his disciples asked him again of the same [matter].
А в господї знов ученики Його про се питали Ного.
11 And he saith to them, Whoever shall put away his wife, and marry another, committeth adultery against her.
І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
12 And if a woman shall put away her husband, and be married to another, she committeth adultery.
І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
13 And they brought young children to him, that he should touch them; and [his] disciples rebuked those that brought [them].
І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
14 But when Jesus saw [it], he was much displeased, and said to them, Suffer the little children to come to me, and forbid them not: for of such is the kingdom of God.
Побачивши ж Ісус, прогнівив ся, і рече їм: Дайте дітям приходити до мене, й не бороніть їм; таких бо царство Боже.
15 Verily I say to you, Whoever shall not receive the kingdom of God, as a little child, he shall not enter it.
Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
16 And he took them up in his arms, put [his] hands upon them, and blessed them.
І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
17 And when he had gone forth into the way, there came one running, and kneeled to him, and asked him, Good Master, what shall I do that I may inherit eternal life? (aiōnios g166)
І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і втавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічне наслїдувати? (aiōnios g166)
18 And Jesus said to him, Why callest thou me good? [there is] none good, but one, [that is] God.
Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Ніхто не благий, тільки один, Бог.
19 Thou knowest the commandments, Do not commit adultery, Do not kill, Do not steal, Do not bear false witness, Defraud not, Honor thy father and mother.
Заповідї знаєш: Не роби перелюбу. Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво. Не обижай. Поважай батька твого й матір.
20 And he answered and said to him, Master, all these have I observed from my youth.
Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
21 Then Jesus beholding him loved him, and said to him, One thing thou lackest: go, sell whatever thou hast, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven; and come, take up the cross, and follow me.
Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
22 And he was sad at that saying, and went away grieved: for he had great possessions.
Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
23 And Jesus looked around, and saith to his disciples, How hardly shall they that have riches enter into the kingdom of God!
І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
24 And the disciples were astonished at his words. But Jesus answereth again, and saith to them, Children, how hard is it for them that trust in riches to enter into the kingdom of God!
Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Діти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
25 It is easier for a camel to go through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.
Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.
26 And they were astonished beyond measure, saying among themselves, Who then can be saved?
Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
27 And Jesus looking upon them, saith, With men [it is] impossible, but not with God: for with God all things are possible.
Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
28 Then Peter began to say to him, Lo, we have left all, and have followed thee.
І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29 Jesus answered and said, Verily I say to you, There is no man that hath left house, or brethren, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or lands, for my sake, and the gospel's,
Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
31 But many [that are] first shall be last; and the last first.
Многі ж перві будуть останнї, а останні перві.
32 And they were in the way, going up to Jerusalem; and Jesus went before them: and they were amazed; and as they followed, they were afraid. And he took again the twelve, and began to tell them what things should happen to him,
Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
33 [Saying], Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man will be delivered to the chief priests, and to the scribes; and they will condemn him to death, and will deliver him to the Gentiles;
Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
34 And they will mock him, and will scourge him, and will spit upon him, and will kill him: and the third day he will rise again.
і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
35 And James and John the sons of Zebedee come to him, saying, Master, we would that thou shouldest do for us whatever we shall desire.
І приступають до Него Яков та Иоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
36 And he said to them, What would ye that I should do for you?
Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
37 They said to him, Grant to us that we may sit, one on thy right hand, and the other on thy left hand, in thy glory.
Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
38 But Jesus said to them, Ye know not what ye ask: can ye drink of the cup that I drink of? and be baptized with the baptism that I am baptized with?
Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
39 And they said to him, We can. And Jesus said to them, Ye shall indeed drink of the cup that I drink of: and with the baptism that I am baptized with shalt ye be baptized;
Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
40 But to sit on my right hand and on my left hand, is not mine to give; but it shall be given to them for whom it is prepared.
тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
41 And when the ten heard [it], they began to be much displeased with James and John.
І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Иоана.
42 But Jesus called them, and saith to them, Ye know that they who are accounted to rule over the Gentiles, exercise lordship over them; and their great ones exercise authority upon them.
Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
43 But so it shall not be among you: but whoever will be great among you, shall be your minister:
Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
44 And whoever of you will be the chief, shall be servant of all.
і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
45 For even the son of man came not to be ministered to, but to minister, and to give his life a ransom for many.
Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
46 And they came to Jericho: and as he went out of Jericho with his disciples, and a great number of people, blind Bartimeus, the son of Timeus, sat by the highway-side begging.
І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
47 And when he heard that it was Jesus of Nazareth, he began to cry out, and say, Jesus, [thou] son of David, have mercy on me.
І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
48 And many charged him that he should hold his peace: but he cried the more a great deal, [Thou] son of David, have mercy on me.
І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
49 And Jesus stood still, and commanded him to be called: and they call the blind man, saying to him, Be of good comfort, rise; he calleth thee.
І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали сліпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
50 And he, casting away his garment, rose, and came to Jesus.
Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
51 And Jesus answered and said to him, What wilt thou that I should do to thee? The blind man said to him, Lord, that I may receive my sight.
І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
52 And Jesus said to him, Go, thy faith hath made thee whole. And immediately he received his sight, and followed Jesus in the way.
Ісусже рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слідом за Ісусом дорогою.
