John 17
1 These words spoke Jesus, and lifted up his eyes to heaven, and said, Father, the hour is come; glorify thy Son, that thy Son also may glorify thee:
Се глаголав Ісус, і вняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе.
2 As thou hast given him power over all flesh, that he should give eternal life to as many as thou hast given him. (aiōnios g166)
Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічне життє. (aiōnios g166)
3 And this is life eternal, that they may know thee the only true God, and Jesus Christ whom thou hast sent. (aiōnios g166)
Се ж життє вічне в тому щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа. (aiōnios g166)
4 I have glorified thee on the earth: I have finished the work which thou gavest me to do.
Я прославив Тебе на землі: дїло кінчав я, що дав єси менї робити.
5 And now, O Father, glorify thou me with thy ownself, with the glory which I had with thee before the world was.
А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, І перш нїж сьвіту бути.
6 I have manifested thy name to the men whom thou gavest to me out of the world: thine they were, and thou gavest them to me; and they have kept thy word.
Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої буди вони, а Ти менї їх дав, і слово Твоє хоронили вони.
7 Now they have known that all things whatever thou hast given me are from thee.
Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе.
8 For I have given to them the words which thou gavest me; and they have received [them], and have known surely that I came from thee, and they have believed that thou didst send me.
Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справді, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав.
9 I pray for them: I pray not for the world, but for them whom thou hast given to me; for they are thine.
Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої.
10 And all mine are thine, and thine are mine; and I am glorified in them.
І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.
11 And now I am no more in the world, but these are in the world, and I come to thee. Holy Father, keep through thy own name those whom thou hast given to me, that they may be one, as we [are].
І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми.
12 While I was with them in the world, I kept them in thy name: those that thou gavest to me I have kept, and none of them is lost but the son of perdition; that the scripture might be fulfilled.
Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.
13 And now I come to thee, and these things I speak in the world, that they may have my joy fulfilled in themselves.
Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі.
14 I have given to them thy word; and the world hath hated them, because they are not of the world, even as I am not of the world.
Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидів їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.
15 I pray not that thou shouldst take them out of the world, but that thou shouldst keep them from the evil.
Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.
16 They are not of the world, even as I am not of the world.
Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта.
17 Sanctify them through thy truth: thy word is truth.
Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда.
18 As thou hast sent me into the world, even so have I also sent them into the world.
Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт.
19 And for their sakes I sanctify myself, that they also may be sanctified through the truth.
І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою.
20 Neither pray I for these alone; but for them also who shall believe on me through their word.
Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене,
21 That they all may be one; as thou, Father, [art] in me, and I in thee, that they also may be one in us: that the world may believe that thou hast sent me.
щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси.
22 And the glory which thou gavest to me, I have given to them; that they may be one, even as we are one.
І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ми одно.
23 I in them, and thou in me, that they may be made perfect in one; and that the world may know that thou hast sent me, and hast loved them as thou hast loved me.
Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси.
24 Father, I will that they also whom thou hast given to me be with me where I am; that they may behold my glory which thou hast given to me: for thou lovedst me before the foundation of the world.
Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.
25 O righteous Father, the world hath not known thee: but I have known thee, and these have known that thou hast sent me.
Отче праведний, і сьвіт Тебе не пізнав, я ж пізнав Тебе, і сї пізнали, що Ти мене післав.
26 And I have declared to them thy name, and will declare [it]: that the love with which thou hast loved me, may be in them, and I in them.
І я обявив їм імя Твоє, і обявляти му, щоб любов, якою любив єси мене, в них була, а я в них.
