James 4
1 From whence [come] wars and fightings among you? [come they] not hence, [even] from your lusts that war in your members?
Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших?
2 Ye lust and have not: ye kill, and desire to have, and cannot obtain: ye fight and war, yet ye have not, because ye ask not.
Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите.
3 Ye ask, and receive not, because ye ask amiss, that ye may consume [it] upon your lusts.
Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші.
4 Ye adulterers and adulteresses, know ye not that the friendship of the world is enmity with God? whoever therefore will be a friend of the world is the enemy of God.
Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога.
5 Do ye think that the scripture saith in vain, The spirit that dwelleth in us lusteth to envy?
Або думаєте, що марно писаннє глаголе: "до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?"
6 But he giveth more grace. Wherefore he saith, God resisteth the proud, but giveth grace to the humble.
Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать."
7 Submit yourselves therefore to God. Resist the devil, and he will flee from you.
Коріте ся ж оце Богу, противтеся ж дияволові, то й утїче од вас.
8 Draw nigh to God, and he will draw nigh to you. Cleanse [your] hands, [ye] sinners, and purify [your] hearts, [ye] double-minded.
Приближуйтесьдо Бога, то й приближить ся до вас; очистіть руки грішники, і направте серця (ваші) двоєдушники.
9 Be afflicted, and mourn, and weep: let your laughter be turned to mourning, and [your] joy to heaviness.
Страдайте, сумуйте та плачте сьміх ваш у плач нехай обернеть ся і радість у горе.
10 Humble yourselves in the sight of the Lord, and he will lift you up.
Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.
11 Speak not evil one of another, brethren. He that speaketh evil of [his] brother, and judgeth his brother, speaketh evil of the law, and judgeth the law: but if thou judgest the law, thou art not a doer of the law, but a judge.
Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя.
12 There is one lawgiver, who is able to save, and to destroy: who art thou that judgest another?
Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто вси, що судиш другого?
13 Come now, ye that say, To-day or to-morrow we will go into such a city, and continue there a year, and buy, and sell, and get gain:
А нуте ж ви, що говорите: Сьогодні або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем,
14 Whereas ye know not what [will be] on the morrow: For what [is] your life? It is even a vapor, that appeareth for a little time, and then vanisheth away.
(ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім счезає.)
15 Instead of that ye [ought] to say, If the Lord will, we shall live, and do this, or that.
Замість щоб говорити вам: Коли Господь зводить та живі будемо. то зробимо се або те.
16 But now ye rejoice in your boastings: all such rejoicing is evil.
Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха.
17 Therefore to him that knoweth to do good, and doeth [it] not, to him it is sin.
Оце ж хто знав, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх.
