Acts 9
1 And Saul, yet breathing out threatenings and slaughter against the disciples of the Lord, went to the high priest,
Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господніх, ї приступив до архиєрея,
2 And desired from him letters to Damascus to the synagogues, that if he should find any of this way, whether they were men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що с путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим
3 And as he journeyed, he came near Damascus: and suddenly there shined around him a light from heaven:
Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
4 And he fell to the earth, and heard a voice saying to him, Saul, Saul, why persecutest thou me?
і, впавши на землю, чув голова глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
5 And he said, Who art thou, Lord? And the Lord said, I am Jesus whom thou persecutest. [It is] hard for thee to kick against the goads.
Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
6 And he trembling and astonished said, Lord, what wilt thou have me to do? And the Lord [said] to him, Arise, and go into the city, and it shall be told thee what thou must do.
І затрусившись та стуманівши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
7 And the men who journeyed with him stood speechless, hearing a voice, but seeing no man.
Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нікого ж не бачивши.
8 And Saul arose from the earth; and when his eyes were opened, he saw no man: but they led him by the hand, and brought [him] into Damascus.
Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й приведи в Дамаск.
9 And he was three days without sight, and neither ate nor drank.
І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
10 And there was a certain disciple at Damascus, named Ananias; and to him said the Lord in a vision, Ananias. And he said, Behold, I [am here], Lord.
Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
11 And the Lord [said] to him, Arise, and go into the street which is called Straight, and inquire in the house of Judas for [one] called Saul of Tarsus: for behold, he prayeth,
Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
12 And hath seen in a vision a man named Ananias, coming in, and putting [his] hand on him, that he might receive his sight.
І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
13 Then Ananias answered, Lord, I have heard by many of this man, how much evil he hath done to thy saints at Jerusalem:
Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподіяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
14 And here he hath authority from the chief priests, to bind all that call on thy name.
і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
15 But the Lord said to him, Go, for he is a chosen vessel to me, to bear my name before the Gentiles, and kings, and the children of Israel.
Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
16 For I will show him how great things he must suffer for my name's sake.
я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
17 And Ananias went, and entered into the house; and putting his hands on him, said, Brother Saul, the Lord ([even] Jesus that appeared to thee in the way as thou camest) hath sent me, that thou mayest receive thy sight, and be filled with the Holy Spirit.
Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозі, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
18 And immediately there fell from his eyes as it had been scales: and he received sight forthwith, and arose, and was baptized.
І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
19 And when he had received food, he was strengthened. Then was Saul certain days with the disciples who were at Damascus.
І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
20 And immediately he preached Christ in the synagogues, that he is the Son of God.
І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
21 But all that heard [him] were amazed, and said, Is not this he that destroyed them who called on this name in Jerusalem, and came hither for that intent, that he might bring them bound to the chief priests?
Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
22 But Saul increased the more in strength, and confounded the Jews who dwelt at Damascus, proving that this is very Christ.
А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
23 And after many days were fulfilled, the Jews took counsel to kill him.
Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
24 But their laying in wait, was known to Saul. And they watched the gates day and night to kill him.
Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
25 Then the disciples took him by night, and let [him] down by the wall in a basket.
Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
26 And when Saul had come to Jerusalem, he essayed to join himself to the disciples: but they were all afraid of him, and believed not that he was a disciple.
Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всі боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
27 But Barnabas took him, and brought [him] to the apostles, and declared to them how he had seen the Lord in the way, and that he had spoken to him, and how he had preached boldly at Damascus in the name of Jesus.
Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
28 And he was with them coming in and going out at Jerusalem.
І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
29 And he spoke boldly in the name of the Lord Jesus, and disputed against the Grecians: but they went about to slay him.
І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
30 [Which] when the brethren knew, they brought him down to Cesarea, and sent him forth to Tarsus.
Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
31 Then had the churches rest throughout all Judea, and Galilee, and Samaria, and were edified: and walking in the fear of the Lord, and in the comfort of the Holy Spirit, were multiplied.
Церкви ж по всій Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнім, а потіхою сьвятого Духа намножувались.
32 And it came to pass, as Peter passed throughout all [quarters], he came down also to the saints who dwelt at Lydda.
Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
33 And there he found a certain man named Eneas, who had kept his bed eight years, and was sick with the palsy.
Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
34 And Peter said to him, Eneas, Jesus Christ healeth thee: arise, and make thy bed. And he arose immediately.
І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
35 And all that dwelt at Lydda and Saron saw him, and turned to the Lord.
І бачили його всі, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
36 Now there was at Joppa a certain disciple named Tabitha, who by interpretation is called Dorcas: this woman was full of good works and alms-deeds which she did.
Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
37 And it came to pass in those days, that she was sick, and died: whom, when they had washed, they laid in an upper chamber.
Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
38 And as Lydda was nigh to Joppa, and the disciples had heard that Peter was there, they sent to him two men, desiring [him] that he would not delay to come to them.
Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
39 Then Peter arose, and went with them. When he had come, they brought him into the upper chamber: and all the widows stood by him weeping, and showing the coats and garments which Dorcas made, while she was with them.
Устав же Петр, та й пійшов а ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними Сарна.
40 But Peter put them all forth, and kneeled down, and prayed; and turning to the body, said, Tabitha, arise. And she opened her eyes: and when she saw Peter, she sat up.
Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшнсь до тіла, рече: Тавито, встань, вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
41 And he gave her [his] hand, and lifted her up; and when he had called the saints and widows, presented her alive.
Подавши їй руку, підвів її, покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
42 And it was known throughout all Joppa: and many believed in the Lord.
І знане се стало по всій Йоппиї, і многі увірували в Господа.
43 And it came to pass, that he tarried many days in Joppa with one Simon a tanner.
Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожемяки (гарбаря).
