Acts 8
1 And Saul was consenting to his death. And at that time there was a great persecution against the church which was at Jerusalem; and they were all dispersed throughout the regions of Judea and Samaria, except the apostles.
Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів.
2 And devout men carried Stephen [to his burial], and made great lamentation over him.
Поховали ж Стефана побожні люде, і счинили великий плач по нему
3 As for Saul, he made havoc of the church, entering into every house, and hauling men and women committed [them] to prison.
Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволікаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю,
4 Therefore they that were dispersed went every where preaching the word.
Которі ж порозсипались, ходили, благовіствуючи слово.
5 Then Philip went down to the city of Samaria, and preached Christ to them.
І так, Филип, прийшовши в город Самарийський, проповідував їм Христа.
6 And the people with one accord gave heed to those things which Philip spoke, hearing and seeing the miracles which he performed.
І вважав народ на слова Филипові однодушне, слухавши і бачивши ознаки, що він робив.
7 For unclean spirits, crying with loud voice, came out of many that were possessed: and many taken with palsies, and that were lame, were healed.
З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись.
8 And there was great joy in that city.
І стались радощі великі в городі тому.
9 But there was a certain man called Simon, who before in the same city used sorcery, and bewitched the people of Samaria, giving out that himself was some great one:
Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городі, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий.
10 To whom they all gave heed, from the least to the greatest, saying, This man is the great power of God.
На него вважали всі від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа.
11 And to him they had regard, because that for a long time he had bewitched them with sorceries.
Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх.
12 But when they believed Philip, preaching the things concerning the kingdom of God, and the name of Jesus Christ, they were baptized both men and women.
Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки.
13 Then Simon himself believed also: and when he was baptized, he continued with Philip, and wondered, beholding the miracles and signs which were done.
Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся.
14 Now when the apostles who were at Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent to them Peter and John:
Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана,
15 Who, when they had come down, prayed for them that they might receive the Holy Spirit:
котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого.
16 (For as yet he had fallen upon none of them: only they were baptized in the name of the Lord Jesus.)
(Ще бо ні на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.)
17 Then they laid [their] hands on them, and they received the Holy Spirit.
Тоді клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа.
18 And when Simon saw that through laying on of the apostles' hands the Holy Spirit was given, he offered them money,
Видівши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей,
19 Saying, Give me also this power, that on whomsoever I lay hands, he may receive the Holy Spirit.
говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого.
20 But Peter said to him, Thy money perish with thee, because thou hast thought that the gift of God may be purchased with money.
Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути.
21 Thou hast neither part nor lot in this matter: for thy heart is not right in the sight of God.
Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом.
22 Repent therefore of this thy wickedness, and pray God, if perhaps the thought of thy heart may be forgiven thee.
Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого.
23 For I perceive that thou art in the gall of bitterness, and [in] the bond of iniquity.
Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе.
24 Then answered Simon, and said, Pray ye to the Lord for me, that none of these things which ye have spoken come upon me.
Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали.
25 And they, when they had testified and preached the word of the Lord, returned to Jerusalem, and preached the gospel in many villages of the Samaritans.
Ті ж, що сьвідвували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.
26 And the angel of the Lord spoke to Philip, saying, Arise, and go towards the south, to the way that goeth down from Jerusalem to Gaza, which is desert.
Ангел же Господень промовив Филипові, глаголючи: Устань, та йди на полуднє дорогою, що йде З Єрусалиму в Газу; вона пуста.
27 And he arose, and went: and behold, a man of Ethiopia, a eunuch of great authority under Candace queen of the Ethiopians, who had the charge of all her treasure, and had come to Jerusalem to worship,
І вставши дійшов; і ось чоловік із Єтіопиї, євнух, вельможа Кандакиї, царицї Єтіопської, що був над усїм скарбом її; він приходив поклонитись у Єрусалим;
28 Was returning; and sitting in his chariot, read Isaiah the prophet.
і вертав ся, а сидячи на возї своїм, читав пророка Ісаїю.
29 Then the Spirit said to Philip, Go near and join thyself to this chariot.
Рече ж Дух Филипові: Приступи та пристань до воза сього.
30 And Philip ran thither to [him], and heard him reading the prophet Isaiah, and said, Understandest thou what thou readest?
Приступивши ж Филип, почув його, як читав пророка Ісаїю, і рече: Чи розумієш, що читаєш?
31 And he said, How can I, except some man should guide me? And he desired Philip that he would come up, and sit with him.
Він же каже: Як бо можу, коли ніхто не наведе мене? І просив Филипа, щоб, вилізши, сїв в ним.
32 The place of the scripture which he read was this, He was led as a sheep to the slaughter; and like a lamb dumb before his shearer, so he opened not his mouth:
Місце ж писання, що читав, було се: Як овечку на зарізь ведено Його; й як ягня перед тим, хто стриже його, безголосе, так не відкривав уст своїх.
33 In his humiliation his judgment was taken away: and who shall declare his generation? for his life is taken from the earth.
У приниженню Його суд Його взято; рід же Його хто з'ясує? бо береть ся з землї життв Його.
34 And the eunuch answered Philip, and said, I pray thee, of whom speaketh the prophet this? of himself, or of some other man?
Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
35 Then Philip opened his mouth, and began at the same scripture, and preached to him Jesus.
Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.
36 And as they went on [their] way, they came to a certain water: and the eunuch said, See, [here is] water; what doth hinder me to be baptized?
Верстаючи ж дорогу, прибули до води; й каже євнух: Ось вода; що боронить менї охреститись?
37 And Philip said, If thou believest with all thy heart, thou mayest. And he answered and said, I believe that Jesus Christ is the Son of God.
Рече ж Филип: Коли віруєш усїм серцем, то можна. Озвавши ся ж, каже: Вірую, що Син Божий Ісус Христос.
38 And he commanded the chariot to stand still: and they both went down into the water, both Philip and the eunuch; and he baptized him.
І звелїв з'упинити воза; й увійшли обидва в воду, Филип і євнух; і охрестив його.
39 And when they had come up out of the water, the Spirit of the Lord caught away Philip, that the eunuch saw him no more: and he went on his way rejoicing.
Як же вийшли з води. Дух Господень ухопив Филипа, і не бачив його більш євнух; і пійшов дорогою своєю, радуючись.
40 But Philip was found at Azotus: and passing through, he preached in all the cities, till he came to Cesarea.
Филип же опинивсь ув Азотї, і проходячи проповідував по всїх городах, аж доки прийшов у Кесарию.
