Acts 10
1 There was a certain man in Cesarea, called Cornelius, a centurion of the band called the Italian [band],
У Кесарії був чоловік, на ім’я Корнелій, сотник із когорти, що зветься Італійською.
2 [A] devout [man], and one that feared God with all his house, who gave much alms to the people, and prayed to God always.
Корнелій, як і увесь його дім, був чоловіком благочестивим та боявся Бога. Він робив багато милостині народу та постійно молився Богові.
3 He saw in a vision evidently, about the ninth hour of the day, an angel of God coming in to him, and saying to him, Cornelius.
Одного дня, десь о дев’ятій годині, він у видінні чітко побачив ангела Божого, який прийшов до нього й промовив: ―Корнелію!
4 And when he looked on him, he was afraid, and said, What is it, Lord? And he said to him, Thy prayers and thy alms are come up for a memorial before God.
Він подивився на нього й, злякавшись, запитав: ―Що, Господи? Ангел відповів: ―Твої молитви та милостині піднялися до Бога як жертва нагадування.
5 And now send men to Joppa, and call for [one] Simon, whose surname is Peter:
Тепер надішли людей до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром.
6 He lodgeth with one Simon a tanner, whose house is by the sea-side: he will tell thee what thou oughtest to do.
Він перебуває в шкіряника Симона, дім якого знаходиться біля моря.
7 And when the angel who spoke to Cornelius had departed, he called two of his household servants, and a devout soldier of them that waited on him continually;
Коли ангел, що говорив із ним, відійшов, Корнелій покликав двох своїх служників та одного благочестивого воїна з тих, що постійно слугували йому,
8 And when he had declared all [these] things to them, he sent them to Joppa.
і, розказавши їм усе, надіслав їх до Яффи.
9 On the morrow, as they were going on their journey, and drew nigh to the city, Peter went up upon the house-top to pray, about the sixth hour:
Наступного дня, коли вони йшли й наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку, щоб помолитися. Було близько шостої години.
10 And he became very hungry, and would have eaten: but while they made ready, he fell into a trance,
Він зголоднів та захотів їсти. Поки готували їжу, Петрові було видіння.
11 And saw heaven opened, and a certain vessel descending to him, as it had been a great sheet knit at the four corners, and let down to the earth:
Він побачив відкрите небо й щось схоже на велике полотно, яке опускалося на землю, підтримуване за всі чотири кінці.
12 In which were all manner of four-footed beasts of the earth, and wild beasts, and creeping animals, and fowls of the air.
У цьому [полотні] були різні види чотириногих тварин, земноводних плазунів та птахів небесних.
13 And there came a voice to him, Rise, Peter; kill, and eat.
Потім голос промовив до нього: ―Петре, підведися, заколи та їж.
14 But Peter said, Not so, Lord; for I have never eaten any thing that is common or unclean.
Петро відповів: ―У жодному разі, Господи. Я ніколи не їв нічого скверного або нечистого.
15 And the voice [spoke] to him again the second time, What God hath cleansed, [that] call not thou common.
Тоді голос промовив удруге: ―Не називай скверним того, що Бог очистив.
16 This was done thrice: and the vessel was received again into heaven.
Це сталося тричі, і відразу полотно було підняте до неба.
17 Now while Peter doubted in himself what this vision which he had seen should mean, behold, the men who were sent from Cornelius had made inquiry for Simon's house, and were standing before the gate,
Коли Петро ще здивовано розмірковував, що може означати це видіння, ось люди, яких надіслав Корнелій, розпитавши про дім Симона, зупинилися біля воріт.
18 And called, and asked whether Simon, who was surnamed Peter, lodged there.
Вони голосно запитали, чи тут гостює Симон, що зветься Петром.
19 While Peter thought on the vision, the Spirit said to him, Behold, three men seek thee.
Петро все ще роздумував над видінням, коли Дух промовив до нього: «Ось троє чоловіків шукають тебе.
20 Arise therefore, and go down, and go with them, doubting nothing: for I have sent them.
Встань, зійди та йди з ними без жодного вагання, бо Я надіслав їх».
21 Then Peter went down to the men who were sent to him from Cornelius; and said, Behold, I am he whom ye seek: what [is] the cause for which ye have come?
Петро зійшов та промовив до тих людей: ―Я той, кого ви шукаєте. У якій справі ви прийшли?
22 And they said, Cornelius the centurion, a just man, and one that feareth God, and of good report among all the nation of the Jews, was warned from God by a holy angel to send for thee into his house, and to hear words from thee.
Вони відповіли: ―Сотник Корнелій, чоловік праведний, який боїться Бога і якого поважає весь народ юдейський, отримав настанову від святого ангела покликати тебе до свого дому та послухати твоїх слів.
23 Then he called them in, and lodged [them]. And on the morrow Peter went with them, and certain brethren from Joppa accompanied him.
Тоді Петро гостинно запросив їх увійти [в дім]. Наступного дня він піднявся та пішов разом із ними в супроводі деяких братів з Яффи.
24 And on the morrow they entered into Cesarea. And Cornelius waited for them, and had called together his kinsmen and near friends.
Назавтра вони прибули до Кесарії. Корнелій уже чекав на них, покликавши родичів та близьких друзів.
25 And as Peter was coming in, Cornelius met him, and fell down at his feet, and worshiped [him].
Коли Петро прийшов, Корнелій зустрів його та, припавши до його ніг, уклонився йому.
26 But Peter took him up, saying, Stand up: I myself also am a man.
Але Петро підняв його, кажучи: ―Встань! Я теж людина!
27 And as he talked with him, he went in, and found many that had come together.
І, говорячи з Корнелієм, увійшов у дім, де зібралося багато людей.
28 And he said to them, Ye know that it is an unlawful thing for a man that is a Jew to keep company, or come to one of another nation; but God hath shown me that I should not call any man common or unclean.
Петро сказав їм: ―Ви знаєте, що за Законом юдеєві не дозволено спілкуватися з чужинцем або заходити до нього. Однак Бог показав мені, що я не повинен називати нечистою або скверною жодну людину.
29 Therefore I came [to you] without gainsaying, as soon as I was sent for: I ask therefore for what intent ye have sent for me?
І тому, коли мене покликали, я без заперечень прийшов. Тож дозвольте мені спитати вас, з якої причини ви послали по мене?
30 And Cornelius said, Four days ago I was fasting until this hour; and at the ninth hour I prayed in my house, and behold, a man stood before me in bright clothing,
Корнелій відповів: ―Чотири дні тому, саме в цей час, о дев’ятій годині, я молився у своєму домі, і відразу переді мною з’явився чоловік у яскравій одежі.
31 And said, Cornelius, thy prayer is heard, and thy alms are had in remembrance in the sight of God.
Він промовив: «Корнелію, твоя молитва почута, і милостині твої згадалися перед Богом.
32 Send therefore to Joppa, and call hither Simon, whose surname is Peter; he lodgeth in the house of [one] Simon a tanner, by the sea-side: who, when he cometh, will speak to thee.
Тож надішли [людей] до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром; він гостює в домі шкіряника Симона біля моря. Він прийде й говоритиме до тебе».
33 Immediately therefore I sent to thee; and thou hast well done that thou hast come. Now therefore we are all here present before God, to hear all things that are commanded thee from God.
Я відразу послав по тебе, і добре, що ти прийшов. Зараз ми всі тут перед Богом, щоб послухати все, що Господь тобі наказав.
34 Then Peter opened [his] mouth, and said, In truth I perceive that God is no respecter of persons:
Тоді Петро відкрив вуста й сказав: ―Тепер я розумію, що Бог дійсно неупереджений,
35 But in every nation he that feareth him, and worketh righteousness, is accepted with him.
і в кожному народі Йому до вподоби той, хто боїться Його й чинить по правді.
36 The word which [God] sent to the children of Israel, preaching peace by Jesus Christ: (he is Lord of all: )
Він надіслав синам Ізраїлю Слово, проповідуючи Добру Звістку миру через Ісуса Христа, Який є Господом усіх.
37 That word, [I say], ye know, which was published throughout all Judea, and began from Galilee, after the baptism which John preached;
Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, почавши з Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іван:
38 That God anointed Jesus of Nazareth with the Holy Spirit and with power: who went about doing good, and healing all that were oppressed by the devil; for God was with him.
як Бог помазав Святим Духом та силою Ісуса з Назарета. Він ходив містами, роблячи добрі справи, та зцілював усіх підкорених дияволом, тому що Бог був із Ним.
39 And we are witnesses of all things which he did, both in the land of the Jews, and in Jerusalem; whom they slew and hanged on a tree.
Ми є свідками всього, що Він робив в Юдейській країні та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на хресті.
40 Him God raised the third day, and showed him openly;
Але Бог воскресив Його третього дня і дав Йому з’являтись
41 Not to all the people, but to witnesses chosen before by God, [even] to us, who ate and drank with him after he rose from the dead.
не всьому народові, а свідкам, обраним наперед Богом, нам, що з Ним їли та пили після того, як Він воскрес із мертвих.
42 And he commanded us to preach to the people, and to testify that it is he who was ordained by God [to be] the Judge of the living and the dead.
Він наказав нам проповідувати народові та свідчити, що Він – призначений Богом Суддя живих і мертвих.
43 To him give all the prophets testimony, that through his name whoever believeth in him shall receive remission of sins.
Про Нього свідчать усі пророки, [кажучи], що кожен, хто вірує в Нього, отримає через Його ім’я прощення гріхів.
44 While Peter was yet speaking these words, the Holy Spirit fell on all them who heard the word.
Коли Петро ще говорив ці слова, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав Слово.
45 And they of the circumcision who believed, were astonished, as many as came with Peter, because that on the Gentiles also was poured out the gift of the Holy Spirit.
Віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що дар Святого Духа вилився й на язичників;
46 For they heard them speak in languages and magnify God. Then answered Peter,
бо чули, як ті говорили мовами та прославляли Бога. Тоді Петро сказав:
47 Can any man forbid water, that these should not be baptized, who have received the Holy Spirit as well as we?
«Чи може хтось заборонити хреститися водою тим, хто отримав Духа Святого, як і ми?»
48 And he commanded them to be baptized in the name of the Lord. Then they requested him to tarry certain days.
Він наказав, щоб вони були охрещені в ім’я Ісуса Христа. Тоді просили його, щоб він залишився з ними ще на декілька днів.
