2 Chronicles 26
1 Then all the people of Judah took Uzziah, who [was] sixteen years old, and made him king in the room of his father Amaziah.
І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настанови́ли його царем замість батька його Амації.
2 He built Eloth, and restored it to Judah, after the king slept with his fathers.
Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.
3 Sixteen years old [was] Uzziah when he began to reign, and he reigned fifty and two years in Jerusalem. His mother's name also [was] Jecoliah of Jerusalem.
Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму.
4 And he did [that which was] right in the sight of the LORD, according to all that his father Amaziah did.
І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація.
5 And he sought God in the days of Zechariah, who had understanding in the visions of God: and, as long as he sought the LORD, God made him to prosper.
І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх.
6 And he went forth and warred against the Philistines, and broke down the wall of Gath, and the wall of Jabneh, and the wall of Ashdod, and built cities about Ashdod, and among the Philistines.
І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян.
7 And God helped him against the Philistines, and against the Arabians that dwelt in Gur-baal, and the Mehunims.
І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.
8 And the Ammonites gave gifts to Uzziah: and his name spread abroad [even] to the entrance of Egypt: for he strengthened [himself] exceedingly.
І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся.
9 Moreover, Uzziah built towers in Jerusalem at the corner gate, and at the valley gate, and at the turning [of the wall], and fortified them.
І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх.
10 Also he built towers in the desert, and digged many wells: for he had many cattle, both in the low country, and in the plains: husbandmen [also], and vine-dressers in the mountains, and in Carmel: for he loved husbandry.
І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство.
11 Moreover, Uzziah had an army of fighting men, that went out to war, by bands, according to the number of their account by the hand of Jeiel the scribe and Maaseiah the ruler, under the hand of Hananiah, [one] of the king's captains.
І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників.
12 The whole number of the chief of the fathers of the mighty men of valor [were] two thousand and six hundred.
Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень.
13 And under their hand [was] an army, three hundred thousand and seven thousand and five hundred, that made war with mighty power, to help the king against the enemy.
А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога.
14 And Uzziah prepared for them throughout all the army, shields, and spears, and helmets, and habergeons, and bows, and slings [to cast] stones.
І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння.
15 And he made in Jerusalem engines, invented by skillful men, to be on the towers and upon the bulwarks, to shoot arrows and great stones. And his name spread far abroad; for he was helped in a wonderful manner, till he was strong.
І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним.
16 But when he was strong, his heart was lifted up to [his] destruction: for he transgressed against the LORD his God, and went into the temple of the LORD to burn incense upon the altar of incense.
А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику.
17 And Azariah the priest went in after him, and with him eighty priests of the LORD, [that were] valiant men:
А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів.
18 And they withstood Uzziah the king, and said to him, [It appertaineth] not to thee, Uzziah, to burn incense to the LORD, but to the priests the sons of Aaron, that are consecrated to burn incense: go out of the sanctuary; for thou hast trespassed; neither [will it be] for thy honor from the LORD God.
І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“
19 Then Uzziah was wroth, and [had] a censer in his hand to burn incense: and while he was wroth with the priests, the leprosy even rose up in his forehead before the priests in the house of the LORD, from beside the incense altar.
І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику...
20 And Azariah the chief priest, and all the priests looked upon him, and behold, he [was] leprous in his forehead, and they thrust him out from thence; yea, himself hasted also to go out, because the LORD had smitten him.
І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь!
21 And Uzziah the king was a leper to the day of his death, and dwelt in a separate house, [being] a leper; for he was cut off from the house of the LORD: and Jotham his son [was] over the king's house, judging the people of the land.
І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю.
22 Now the rest of the acts of Uzziah, first and last, were written by Isaiah the prophet, the son of Amos.
А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.
23 So Uzziah slept with his fathers, and they buried him with his fathers in the field of the burial which [belonged] to the kings; for they said, He [is] a leper: and Jotham his son reigned in his stead.
І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м.
