1 Corinthians 13
1 Though I speak with the tongues of men and of angels, and have not charity, I am become [as] sounding brass, or a tinkling cymbal.
Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.
2 And though I have [the gift of] prophecy, and understand all mysteries, and all knowledge; and though I have all faith, so that I could remove mountains, and have not charity, I am nothing.
Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.
3 And though I bestow all my goods to feed [the poor], and though I give my body to be burned, and have not charity, it profiteth me nothing.
І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).
4 Charity suffereth long, [and] is kind; charity envieth not; charity vaunteth not itself, is not puffed up,
Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,
5 Doth not behave itself unseemly, seeketh not its own, is not easily provoked, thinketh no evil;
не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;
6 Rejoiceth not in iniquity, but rejoiceth in the truth;
не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;
7 Beareth all things, believeth all things, hopeth all things, endureth all things.
все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.
8 Charity never faileth: but whether [there are] prophecies, they shall fail; whether [there are] languages, they shall cease; whether [there is] knowledge, it shall vanish away.
Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.
9 For we know in part, and we prophesy in part.
Бо від части знаємо і від части пророкуємо.
10 But when that which is perfect is come, then that which is in part shall be done away.
Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.
11 When I was a child, I spoke as a child, I understood as a child, I thought as a child: but when I became a man, I put away childish things.
Як був я малоліток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малоліток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.
12 For now we see through a glass darkly; but then face to face: now I know in part; but then shall I know even as also I am known.
Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадці, тоді ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тоді ж пізнаю, яко ж і я познаний.
13 And now abideth faith, hope, charity, these three; but the greatest of these [is] charity.
Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.
