< Psalms 74 >
1 Maschil of Asaph. O God, why hast thou cast us off for ever? why doth thy anger smoke against the sheep of thy pasture?
Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
2 Remember thy congregation, which thou hast purchased of old; the rod of thy inheritance, which thou hast redeemed; this mount Zion, in which thou hast dwelt.
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
3 Lift up thy feet to the perpetual desolations; even all that the enemy hath done wickedly in the sanctuary.
Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
4 Thy enemies roar in the midst of thy congregations; they set up their banners for signs.
Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
5 A man was famous according as he had lifted up axes upon the thick trees.
Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
6 But now they break down its carved work at once with axes and hammers.
Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
7 They have cast fire into thy sanctuary, they have defiled by casting down the dwelling place of thy name to the ground.
Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
8 They said in their hearts, Let us destroy them together: they have burned up all the synagogues of God in the land.
Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
9 We see not our signs: there is no more any prophet: neither is there among us any that knoweth how long.
Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
10 O God, how long shall the adversary reproach? shall the enemy blaspheme thy name for ever?
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
11 Why withdrawest thou thy hand, even thy right hand? pluck it out of thy bosom.
Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
12 For God is my King of old, working salvation in the midst of the earth.
Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
13 Thou didst divide the sea by thy strength: thou didst break the heads of the dragons in the waters.
Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
14 Thou didst break the head of leviathan in pieces, and didst give him to be food to the people inhabiting the wilderness.
Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
15 Thou didst cleave the fountain and the flood: thou didst dry up mighty rivers.
Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
16 The day is thine, the night also is thine: thou hast prepared the light and the sun.
Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
17 Thou hast set all the borders of the earth: thou hast made summer and winter.
Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
18 Remember this, the enemy hath reproached, O LORD, and the foolish people have blasphemed thy name.
Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
19 O deliver not the soul of thy turtledove to the multitude of the wicked: forget not the congregation of thy poor for ever.
Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
20 Have respect to the covenant: for the dark places of the earth are full of the habitations of cruelty.
Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
21 O let not the oppressed return ashamed: let the poor and needy praise thy name.
Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
22 Arise, O God, plead thy own cause: remember how the foolish man reproacheth thee daily.
Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
23 Forget not the voice of thy enemies: the tumult of those that rise against thee increaseth continually.
Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.