Psalms 55
1 To the chief Musician on Neginoth, Maschil, A Psalm of David. Give ear to my prayer, O God; and hide not thyself from my supplication.
Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом. Вислухай, Боже, молитву мою й від блага́ння мого не ховайся!
2 Attend to me, and hear me: I mourn in my complaint, and make a noise;
Прислу́хайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у сму́тку своїм і стогну́, —
3 Because of the voice of the enemy, because of the oppression of the wicked: for they cast iniquity upon me, and in wrath they hate me.
від крику воро́жого, від у́тисків грішного, бо гріх накида́ють на мене вони, і в гніві мене переслі́дують.
4 My heart is greatly pained within me: and the terrors of death have fallen upon me.
Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
5 Fearfulness and trembling have come upon me, and horror hath overwhelmed me.
страх та тремті́ння на мене найшли́, і тривога мене обгорну́ла.
6 And I said, O that I had wings like a dove! for then I would fly away, and be at rest.
І сказав я: „Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!“
7 Lo, then I would wander far off, and remain in the wilderness. (Selah)
Отож, помандру́ю дале́ко, пробува́тиму я на пустині. (Се́ла)
8 I would hasten my escape from the windy storm and tempest.
Поспішу́ собі, щоб утекти́ перед вітром бурхли́вим та бурею.
9 Destroy, O Lord, and divide their tongues: for I have seen violence and strife in the city.
Вигуби, Господи, та погуби язика́ їхнього, бо в місті я бачив наси́льство та сва́рку, —
10 Day and night they go about her upon her walls: mischief also and sorrow are in her midst.
вони ходять удень та вночі коло нього на му́рах його, а гріх та неправда всере́дині в ньому,
11 Wickedness is in her midst: deceit and guile depart not from her streets.
нещастя всере́дині в ньому, а з вулиць його не вихо́дять наси́лля й обма́на,
12 For it was not an enemy that reproached me; then I could have borne it: neither was it he that hated me that magnified himself against me; then I would have hid myself from him:
бож не ворог злорі́чить на мене, — це я переніс би, — і не нена́висник мій побільши́всь надо мною, я сховався б від нього, —
13 But it was thou, a man my equal, my guide, and my acquaintance.
але ти, — чоловік мені рі́вня, мій прия́тель близьки́й і знайо́мий мені,
14 We took sweet counsel together, and walked to the house of God in company.
з яким со́лодко щиру розмову прова́димо, і ходимо до Божого дому серед бурхли́вого на́товпу.
15 Let death seize upon them, and let them go down alive into hell: for wickedness is in their dwellings, and among them. (Sheol h7585)
Нехай же впаде на них смерть, нехай зі́йдуть вони до шео́лу живими, — бо зло в їхнім ме́шканні, у їхній сере́дині! (Sheol h7585)
16 As for me, I will call upon God; and the LORD shall save me.
Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене:
17 Evening, and morning, and at noon, will I pray, and cry aloud: and he shall hear my voice.
уве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зідхаю, — і Він ви́слухає мого го́лосу!
18 He hath delivered my soul in peace from the battle that was against me: for there were many with me.
У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближа́лись, бо багато було їх на мене!
19 God shall hear, and afflict them, even he that abideth of old. (Selah) Because they have no changes, therefore they fear not God.
Бог ви́слухає, і їм Той відпові́сть, Хто відві́ку сидить на престо́лі, (Се́ла) бо немає у них перемін, і Бога вони не боя́ться, —
20 He hath put forth his hands against such as are at peace with him: he hath broken his covenant.
во́рог ви́тягнув ру́ки свої проти тих, що в споко́ї жили́ з ним, він зганьби́в заповіта свого́,
21 The words of his mouth were smoother than butter, but war was in his heart: his words were softer than oil, yet were they drawn swords.
його уста гладе́нькі, як масло, — та сва́рка у серці його, від оливи м'які́ші слова́ його, та вони — як мечі́ ті ого́лені!
22 Cast thy burden upon the LORD, and he shall sustain thee: he shall never allow the righteous to be moved.
Свого тягара́ поклади ти на Господа, — і тебе Він підтри́має, Він ніко́ли не дасть захита́тися праведному!
23 But thou, O God, shalt bring them down into the pit of destruction: bloody and deceitful men shall not live out half their days; but I will trust in thee.
А Ти їх, Боже мій, поскида́єш до ями поги́белі! Люди чи́нів кривавих й обмани, — бода́й своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я поклада́ю надію на Тебе!
