Psalms 18
1 To the chief Musician, A Psalm of David, the servant of the LORD, who spoke to the LORD the words of this song in the day that the LORD delivered him from the hand of all his enemies, and from the hand of Saul: And he said, I will love thee, O LORD, my strength.
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 The LORD is my rock, and my fortress, and my deliverer; my God, my strength, in whom I will trust; my buckler, and the horn of my salvation, and my high tower.
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 I will call upon the LORD, who is worthy to be praised: so shall I be saved from my enemies.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 The sorrows of death surrounded me, and the floods of ungodly men made me afraid.
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 In my distress I called upon the LORD, and cried to my God: he heard my voice out of his temple, and my cry came before him, even into his ears.
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Then the earth shook and trembled; the foundations also of the hills moved and were shaken, because he was angry.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 There went up a smoke out of his nostrils, and fire out of his mouth devoured: coals were kindled by it.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 He bowed the heavens also, and came down: and darkness was under his feet.
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 And he rode upon a cherub, and flew: yea, he flew upon the wings of the wind.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 He made darkness his secret place; his pavilion around him was dark waters and thick clouds of the skies.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 At the brightness that was before him his thick clouds passed, hail stones and coals of fire.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 The LORD also thundered in the heavens, and the Highest gave his voice; hail stones and coals of fire.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 Yea, he sent out his arrows, and scattered them; and he shot out lightnings, and destroyed them.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 Then the channels of waters were seen, and the foundations of the world were uncovered at thy rebuke, O LORD, at the blast of the breath of thy nostrils.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 He sent from above, he took me, he drew me out of many waters.
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 He delivered me from my strong enemy, and from them who hated me: for they were too strong for me.
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 They came upon me in the day of my calamity: but the LORD was my stay.
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 He brought me forth also in a large place; he delivered me, because he delighted in me.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 The LORD rewarded me according to my righteousness; according to the cleanness of my hands hath he recompensed me.
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 For I have kept the ways of the LORD, and have not wickedly departed from my God.
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 For all his judgments were before me, and I did not put away his statutes from me.
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 I was also upright before him, and I kept myself from my iniquity.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 Therefore hath the LORD recompensed me according to my righteousness, according to the cleanness of my hands in his sight.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 With the merciful thou wilt show thyself merciful; with an upright man thou wilt show thyself upright;
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 With the pure thou wilt show thyself pure; and with the perverse thou wilt contend.
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 For thou wilt save the afflicted people; but wilt bring down high looks.
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 For thou wilt light my lamp: the LORD my God will enlighten my darkness.
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 For by thee I have run through a troop; and by my God have I leaped over a wall.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 As for God, his way is perfect: the word of the LORD is tried: he is a buckler to all those that trust in him.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 For who is God except the LORD? or who is a rock except our God?
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 It is God that girdeth me with strength, and maketh my way perfect.
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 He maketh my feet like hinds’ feet, and setteth me upon my high places.
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 He teacheth my hands to war, so that a bow of steel is broken by my arms.
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 Thou hast also given me the shield of thy salvation: and thy right hand hath held me up, and thy gentleness hath made me great.
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Thou hast enlarged my steps under me, that my feet did not slip.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 I have pursued my enemies, and overtaken them: neither did I turn again till they were consumed.
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 I have wounded them that they were not able to rise: they have fallen under my feet.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 For thou hast girded me with strength to battle: thou hast subdued under me those that rose up against me.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 Thou hast also given me the necks of my enemies; that I might destroy them that hate me.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 They cried, but there was none to save them: even to the LORD, but he answered them not.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 Then I beat them small as the dust before the wind: I cast them out as the dirt in the streets.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Thou hast delivered me from the strivings of the people; and thou hast made me the head of the heathen: a people whom I have not known shall serve me.
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 As soon as they hear of me, they shall obey me: the strangers shall submit themselves to me.
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 The strangers shall fade away, and come trembling out of their fortresses.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 The LORD liveth; and blessed be my rock; and let the God of my salvation be exalted.
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 It is God that avengeth me, and subdueth the people under me.
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 He delivereth me from my enemies: yea, thou liftest me up above those that rise up against me: thou hast delivered me from the violent man.
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 Therefore will I give thanks to thee, O LORD, among the heathen, and sing praises to thy name.
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 He giveth great deliverance to his king; and showeth mercy to his anointed, to David, and to his seed for evermore.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
