Psalms 107
1 O give thanks to the LORD, for he is good: for his mercy endureth for ever.
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Let the redeemed of the LORD say so, whom he hath redeemed from the hand of the enemy;
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 And gathered them out of the lands, from the east, and from the west, from the north, and from the south.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 They wandered in the wilderness in a solitary way; they found no city to dwell in.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Hungry and thirsty, their soul fainted in them.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 Then they cried to the LORD in their trouble, and he delivered them out of their distresses.
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 And he led them forth by the right way, that they might go to a city of habitation.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 O that men would praise the LORD for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 For he satisfieth the longing soul, and filleth the hungry soul with goodness.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Such as sit in darkness and in the shadow of death, being bound in affliction and iron;
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Because they rebelled against the words of God, and despised the counsel of the most High:
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Therefore he brought down their heart with labour; they fell down, and there was none to help.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 Then they cried to the LORD in their trouble, and he saved them out of their distresses.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 He brought them out of darkness and the shadow of death, and broke their bands asunder.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 O that men would praise the LORD for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 For he hath broken the gates of brass, and cut the bars of iron asunder.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Fools because of their transgression, and because of their iniquities, are afflicted.
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Their soul abhorreth all manner of food; and they draw near to the gates of death.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 Then they cry to the LORD in their trouble, he saveth them out of their distresses.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 He sent his word, and healed them, and delivered them from their destructions.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 O that men would praise the LORD for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 And let them sacrifice the sacrifices of thanksgiving, and declare his works with rejoicing.
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 They that go down to the sea in ships, that do business on great waters;
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 These see the works of the LORD, and his wonders in the deep.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 For he commandeth, and raiseth the stormy wind, which lifteth up its waves.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 They mount up to the heaven, they go down again to the depths: their soul is melted because of trouble.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 They reel to and fro, and stagger like a drunken man, and are at their wits’ end.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Then they cry to the LORD in their trouble, and he bringeth them out of their distresses.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 He maketh the storm a calm, so that its waves are still.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 Then are they glad because they are quiet; so he bringeth them to their desired haven.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 O that men would praise the LORD for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Let them exalt him also in the congregation of the people, and praise him in the assembly of the elders.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 He turneth rivers into a wilderness, and the watersprings into dry ground;
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 A fruitful land into barrenness, for the wickedness of them that dwell in it.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 He turneth the wilderness into a standing water, and dry ground into watersprings.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 And there he maketh the hungry to dwell, that they may prepare a city for habitation;
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 And sow the fields, and plant vineyards, which may yield fruits of increase.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 He blesseth them also, so that they are multiplied greatly; and doest not let their cattle to decrease.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Again, they are diminished and brought low through oppression, affliction, and sorrow.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 He poureth contempt upon princes, and causeth them to wander in the wilderness, where there is no way.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Yet he setteth the poor on high from affliction, and maketh him families like a flock.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 The righteous shall see it, and rejoice: and all iniquity shall stop her mouth.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Whoever is wise, and will observe these things, even they shall understand the lovingkindness of the LORD.
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
