Proverbs 29
1 He, that being often reproved hardeneth his neck, shall suddenly be destroyed, and that without remedy.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 When the righteous are in authority, the people rejoice: but when the wicked beareth rule, the people mourn.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 He that loveth wisdom rejoiceth his father: but he that keepeth company with harlots spendeth his substance.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 The king by judgment establisheth the land: but he that exacteth gifts overthroweth it.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 A man that flattereth his neighbour spreadeth a net for his feet.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 In the transgression of an evil man there is a snare: but the righteous doth sing and rejoice.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 The righteous considereth the cause of the poor: but the wicked regardeth not to know it.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Scornful men bring a city into a snare: but wise men turn away wrath.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 If a wise man contendeth with a foolish man, whether he rageth or laugheth, there is no rest.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 The bloodthirsty hate the upright: but the just seek his soul.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 A fool uttereth all his mind: but a wise man keepeth it in till afterwards.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 If a ruler hearkeneth to lies, all his servants are wicked.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 The poor and the deceitful man meet together: the LORD giveth light to both their eyes.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 The king that faithfully judgeth the poor, his throne shall be established for ever.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 The rod and reproof give wisdom: but a child left to himself bringeth his mother to shame.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 When the wicked are multiplied, transgression increaseth: but the righteous shall see their fall.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Correct thy son, and he shall give thee rest; yea, he shall give delight to thy soul.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Where there is no vision, the people perish: but he that keepeth the law, happy is he.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 A servant will not be corrected by words: for though he understandeth he will not answer.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Seest thou a man that is hasty in his words? there is more hope of a fool than of him.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 He that delicately bringeth up his servant from a child shall have him at length become his son.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 An angry man stirreth up strife, and a furious man aboundeth in transgression.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 A man’s pride shall bring him low: but honour shall uphold the humble in spirit.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Whoever is partner with a thief hateth his own soul: he heareth cursing, and revealeth it not.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 The fear of man bringeth a snare: but he who putteth his trust in the LORD shall be safe.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Many seek the ruler’s favour; but every man’s judgment cometh from the LORD.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 An unjust man is an abomination to the just: and he that is upright in the way is abomination to the wicked.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
