Matthew 13
1 The same day Jesus went out of the house, and sat by the sea side.
Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.
2 And great multitudes were gathered together to him, so that he went into a boat, and sat down; and the whole multitude stood on the shore.
І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
3 And he spoke many things to them in parables, saying, Behold, a sower went forth to sow;
І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;
4 And when he sowed, some seeds fell by the way side, and the fowls came and devoured them:
і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його.
5 Some fell upon stony places, where they had not much earth: and immediately they sprung up, because they had no deepness of earth:
Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
6 And when the sun had risen, they were scorched; and because they had no root, they withered away.
як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.
7 And some fell among thorns; and the thorns sprung up, and choked them:
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.
8 But others fell into good ground, and brought forth fruit, some an hundredfold, some sixtyfold, some thirtyfold.
Инше яг упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
9 Who hath ears to hear, let him hear.
Хто мав уші слухати, нехай слухав.
10 And the disciples came, and said to him, Why speakest thou to them in parables?
І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
11 He answered and said to them, Because it is given to you to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it is not given.
Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
12 For whoever hath, to him shall be given, and he shall have more abundance: but whoever hath not, from him shall be taken away even that which he hath.
Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;
13 Therefore I speak to them in parables: because they seeing see not; and hearing they hear not, neither do they understand.
Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
14 And in them is fulfilled the prophecy of Isaiah, which saith, By hearing ye shall hear, and shall not understand; and seeing ye shall see, and shall not perceive:
І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
15 For this people’s heart has become dull, and their ears are hard of hearing, and their eyes they have closed; lest at any time they should see with their eyes, and hear with their ears, and should understand with their heart, and should be converted, and I should heal them.
Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
16 But blessed are your eyes, for they see: and your ears, for they hear.
Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.
17 For verily I say to you, That many prophets and righteous men have desired to see the things which ye see, and have not seen them; and to hear the things which ye hear, and have not heard them.
Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.
18 Hear ye therefore the parable of the sower.
Оце ж послухайте приповістї про сїяча.
19 When any one heareth the word of the kingdom, and understandeth it not, then cometh the wicked one, and catcheth away that which was sown in his heart. This is he who received seed by the way side.
Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху.
20 But he that received the seed into stony places, the same is he that heareth the word, and immediately with joy receiveth it;
А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:
21 Yet he hath not root in himself, but endureth for a while: for when tribulation or persecution ariseth because of the word, immediately he is offended.
тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.
22 He also that received seed among the thorns is he that heareth the word; and the care of this world, and the deceitfulness of riches, choke the word, and he becometh unfruitful. (aiōn g165)
А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним. (aiōn g165)
23 But he that received seed into the good ground is he that heareth the word, and understandeth it; who also beareth fruit, and bringeth forth, some an hundredfold, some sixty, some thirty.
Засіяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дав овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
24 Another parable he put forth to them, saying, The kingdom of heaven is likened to a man who sowed good seed in his field:
Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насіннє на ниві своїй;
25 But while men slept, his enemy came and sowed tares among the wheat, and went his way.
як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов.
26 But when the blade had sprung up, and brought forth fruit, then appeared the tares also.
Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль.
27 So the servants of the householder came and said to him, Sir, didst thou not sow good seed in thy field? how then hath it tares?
І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сіяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?
28 He said to them, An enemy hath done this. The servants said to him, Wilt thou then that we go and gather them up?
Він же рече Їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?
29 But he said, Nay; lest while ye gather up the tares, ye root up also the wheat with them.
Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.
30 Let both grow together until the harvest: and in the time of harvest I will say to the reapers, Gather ye together first the tares, and bind them in bundles to burn them: but gather the wheat into my barn.
Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.
31 Another parable he put forth to them, saying, The kingdom of heaven is like a grain of mustard seed, which a man took, and sowed in his field:
Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.
32 Which indeed is the least of all seeds: but when it is grown, it is the greatest among herbs, and becometh a tree, so that the birds of the air come and lodge on its branches.
Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.
33 Another parable he spoke to them; The kingdom of heaven is like leaven, which a woman took, and hid in three measures of meal, till the whole was leavened.
Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.
34 All these things Jesus spoke to the multitude in parables; and without a parable he spoke not to them:
Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:
35 That it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying, I will open my mouth in parables; I will utter things which have been kept secret from the foundation of the world.
щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.
36 Then Jesus sent the multitude away, and went into the house: and his disciples came to him, saying, Make known to us the meaning of the parable of the tares of the field.
Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.
37 He answered and said to them, He that soweth the good seed is the Son of man;
Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насіннє, се Син чоловічий;
38 The field is the world; the good seed are the children of the kingdom; but the tares are the children of the wicked one;
а нива, се сьвіт; добре ж насіннє, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;
39 The enemy that sowed them is the devil; the harvest is the end of the world; and the reapers are the angels. (aiōn g165)
ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели. (aiōn g165)
40 As therefore the tares are gathered and burned in the fire; so shall it be in the end of this world. (aiōn g165)
Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього: (aiōn g165)
41 The Son of man shall send forth his angels, and they shall gather out of his kingdom all things that offend, and them who do iniquity;
Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконнє,
42 And shall cast them into a furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.
та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
43 Then shall the righteous shine forth as the sun in the kingdom of their Father. Who hath ears to hear, let him hear.
Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
44 Again, the kingdom of heaven is like treasure hid in a field; which when a man hath found, he hideth, and from joy over it goeth and selleth all that he hath, and buyeth that field.
Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.
45 Again, the kingdom of heaven is like a merchant man, seeking fine pearls:
Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед;
46 Who, when he had found one pearl of great price, went and sold all that he had, and bought it.
і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.
47 Again, the kingdom of heaven is like a net, that was cast into the sea, and gathered of every kind:
Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;
48 Which, when it was full, they drew to the shore, and sat down, and gathered the good into vessels, but cast away the bad.
як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.
49 So shall it be at the end of the world: the angels shall come forth, and separate the wicked from among the righteous, (aiōn g165)
Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних, (aiōn g165)
50 And shall cast them into the furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.
та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
51 Jesus saith to them, Have ye understood all these things? They say to him, Yea, Lord.
І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.
52 Then said he to them, Therefore every scribe who is instructed concerning the kingdom of heaven is like a man that is an householder, who bringeth forth out of his treasure things new and old.
Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.
53 And it came to pass, that when Jesus had finished these parables, he departed from there.
І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
54 And when he had come into his own country, he taught them in their synagogue, so that they were astonished, and said, How hath this man this wisdom, and these mighty works?
І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?
55 Is not this the carpenter’s son? is not his mother called Mary? and his brethren, James, and Joses, and Simon, and Judas?
Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
56 And his sisters, are they not all with us? How then hath this man all these things?
хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него?
57 And they were offended in him. But Jesus said to them, A prophet is not without honour, except in his own country, and in his own house.
І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
58 And he did not many mighty works there because of their unbelief.
І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
