Mark 8
1 In those days the multitude being very great, and having nothing to eat, Jesus called his disciples, and saith to them,
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2 I have compassion on the multitude, because they have now been with me three days, and have nothing to eat:
Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3 And if I send them away fasting to their own houses, they will faint by the way: for some of them came from far.
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
4 And his disciples answered him, From where can a man satisfy these men with bread here in the wilderness?
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
5 And he asked them, How many loaves have ye? And they said, Seven.
І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
6 And he commanded the people to sit down on the ground: and he took the seven loaves, and gave thanks, and broke, and gave to his disciples to set before them; and they set them before the people.
І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
7 And they had a few small fishes: and he blessed, and commanded to set them also before them.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8 So they ate, and were satisfied: and they took up of the fragments of food that were left, seven baskets.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
9 And they that had eaten were about four thousand: and he sent them away.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10 And immediately he entered into a boat with his disciples, and came into the parts of Dalmanutha.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11 And the Pharisees came forth, and began to question with him, seeking from him a sign from heaven, tempting him.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12 And he sighed deeply in his spirit, and saith, Why doth this generation seek for a sign? verily I say to you, There shall no sign be given to this generation.
І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13 And he left them, and entering into the boat again departed to the other side.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14 Now the disciples had forgotten to take bread, neither had they in the boat with them more than one loaf.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15 And he charged them, saying, Take heed, beware of the leaven of the Pharisees, and of the leaven of Herod.
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16 And they reasoned among themselves, saying, It is because we have no bread.
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17 And when Jesus knew it, he saith to them, Why reason ye, because ye have no bread? perceive ye not yet, neither understand? have ye your heart yet hardened?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
18 Having eyes, see ye not? and having ears, hear ye not? and do ye not remember?
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19 When I broke the five loaves among five thousand, how many baskets full of fragments took ye up? They say to him, Twelve.
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20 And when the seven among four thousand, how many baskets full of fragments took ye up? And they said, Seven.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21 And he said to them, How is it that ye do not understand?
І рече їм: Як же ви не розумієте?
22 And he cometh to Bethsaida; and they bring a blind man to him, and besought him to touch him.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23 And he took the blind man by the hand, and led him out of the town; and when he had spit on his eyes, and put his hands upon him, he asked him if he saw any thing.
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24 And he looked up, and said, I see men as trees, walking.
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25 After that he put his hands again upon his eyes, and made him look up: and he was restored, and saw every man clearly.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26 And he sent him away to his house, saying, Neither go into the town, nor tell it to any in the town.
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
27 And Jesus went out, and his disciples, into the towns of Caesarea Philippi: and by the way he asked his disciples, saying to them, Who do men say that I am?
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
28 And they answered, John the Baptist: but some say, Elijah; and others, One of the prophets.
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29 And he saith to them, But who say ye that I am? And Peter answereth and saith to him, Thou art the Christ.
А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30 And he charged them that they should tell no man of him.
І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
31 And he began to teach them, that the Son of man must suffer many things, and be rejected by the elders, and the chief priests, and scribes, and be killed, and after three days rise again.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
32 And he spoke that saying openly. And Peter took him, and began to rebuke him.
І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33 But when he had turned about and looked on his disciples, he rebuked Peter, saying, Get thee behind me, Satan: for thou savourest not the things that are of God, but the things that are of men.
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34 And when he had called the people to him with his disciples also, he said to them, Whoever will come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
35 For whoever wishes to save his life shall lose it; but whoever shall lose his life for my sake and the gospel’s, the same shall save it.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36 For what shall it profit a man, if he shall gain the whole world, and lose his own soul?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37 Or what shall a man give in exchange for his soul?
Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38 Whoever therefore shall be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation; of him also shall the Son of man be ashamed, when he cometh in the glory of his Father with the holy angels.
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
